Ядерний шантаж у неядерній формі: чому Росія погрожує ударами по підстанціях АЕС та чи може це спровокувати аварію

Головне управління розвідки Міністерства оборони України 17 січня попередило про намір Росії атакувати підстанції, через які АЕС передають електроенергію, і таким чином призвести до зупинки атомних електростанцій. А уже  20 січня МАГАТЕ повідомило про те, кілька українських електричних підстанцій, життєво важливих для ядерної безпеки, постраждали від масштабної військової діяльності. Зокрема, втратила все зовнішнє електропостачання Чорнобильська АЕС та постраждали лінії електропередачі до інших АЕС. Чому саме тепер Росія перейшла до ядерного шантажу, чи може вона "вимкнути" всі атомні енергоблоки одночасно та чи можуть удари по підстанціях АЕС призвести до аварії читайте у матеріалі Еспресо.

Чому Росія вирішила шантажувати відключенням АЕС

Ядерний шантаж з боку Росії є свідченням її слабкості, переконаний  полковник запасу СБУ, експерт з військової контррозвідки Михайло Притула.

"Це ядерний шантаж у неядерній формі. Росія чудово розуміє, що повний блекаут України їй нічого стратегічно не дає. Україна вже проходила зиму без світла — суспільство адаптується, держава виживає. Справжня мета інша – створити відчуття постійної близькості ядерної катастрофи. Це сигнал не лише Україні, а насамперед Європейському Союзу: "Будь-яка ескалація – і ви отримаєте аварію на ядерному об’єкті біля своїх кордонів". Тобто це інструмент тиску, а не військова необхідність, – каже Михайло Притула у коментарі Еспресо.

За словами експерта, Європа, Сполучені Штати, Україна всі разом запропонували РФ мирну угоду, однак Путін вирішив усе зірвати і показати силу. Не стільки перед Україною чи Європою, як перед власним оточенням.

"Путін має показати силу перед своїми васалами, перед своїм оточенням. Бо влада хитається. Отже, йому треба показати, що Акела ще ого-го, – каже Михайло Притула. –  Ядерний удар він зробити не може, бо це перехід усіх червоної ліній і буде відповідь. Тому він намагається грати в іншу гру: намагається зірвати угоди, показати, що його начебто атакував 91 безпілотник, намагається ударити "орєшником". Далі йде ядерний шантаж на ядерний формі". 

За словами експерта, каталізатором для РФ стала ситуація у Венесуелі, оскільки оточення російського диктатора починає розуміти, що коло звужується і вони втрачають доходи.

"Путін втратив Венесуелу і це стало болючим удар по ньому. Венесуела має конкуруючі запаси нафти і головна мета впливу Росії на неї – це було знищення Венесуели як нафтову країну, яка постачає на світові ринки велику кількість нафти, аби продавати свою. Над цим працювали ще спецслужби Радянського Союзу. І тут раптом ця робота десятиліть, цей фінансовий потік, який йшов перш за все елітам Російської Федерації, припинився. І це був стратегічний програш Путіна. – каже Притула. – Бізнес по-російськи, це заблокувати шляхи для венесуельської нафти, іранського газу, для газу з Катару. А тут Путін втрачає Венесуелу, газ і нафта розблоковані, Росія в найближчій перспективі втратить Сирію. Грошей для еліт немає. Путін виглядає зрадником для своїх спецслужб, тому що він втратив те, що вибудовувалось десятиліттями. Тому йому треба показати якусь надзвичайну таку подію, що він ще сильний, що він може впливати, що він може нанести такі якісь надзвичайні удари. Це поведінка держави, яка вже програла війну, але ще сподівається виграти страхом. Коли в тебе немає армії для перемоги – ти починаєш торгувати катастрофами. І це завжди фінальна стадія імперій". 

Як мали б реагувати на ядерний шантаж країни ЄС та НАТО

Попри те, що ядерні погрози Росії спрямовані не тільки і не стільки на Україну, як на ЄС, ані Європа, ані НАТО не готові дати рішучу відповідь на них. 

"Дипломатичний тиск – особливо за обставин, коли ігнорування норм міжнародного права тепер вже не тільки прерогатива Путіна, не працює. РФ це просто ігнорує, -  каже у коментарі Еспресо президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.  – Потрібно було зробити те, від чого наші західні партнери, відкараскувались як чорт від ладану  і, на жаль, продовжують відкараскуватися. Те, що їх просили ще з самого початку російського вторгнення. Я пам'ятаю звернення велике від зарубіжних українців, різних експертів-політиків датоване 4 березня 22 року з тим, щоби закрити небо, створити повітряний щит принаймні над західною частиною України". 

Від уточнює, що під західною частиною йдеться про географічне розуміння. Тобто включано з Рівненщиною,  Одещиною та Миколаївщиною. Саме там, де розташовані три наші атомні електростанції. 

"Їх просили створили  протиповітряний захист спільними зусиллями. Це було неодноразово відхилено, бо, мовляв, означатиме війну з Росією, ми з Росією не воюємо. Ситуація зараз принципово не змінилась, на жаль. Ми бачимо, в якому напівколаптичному стані зараз перебуває НАТО. Бачимо поведінку Сполучених Штатів, – зазначає Михайло Гончар. –  Зараз все зводиться до того, що, мовляв, ми дамо більше в Україні там засобів протиповітряної оборони. Це теж добре, але цього недостатньо, тим більш з урахуванням, як повільно все це надається. Ситуація 9 січня цього року була показова – у нас був дефіцит засобів збивати російські ракети, дефіцит перехоплювачів. Тому те, що західні партнери можуть оперативно зробити стосується насамперед надання засобів протиповітряної оборони, але це треба робити в "онлайн-режимі". 

Ключові для АЕС підстанції Росія уже атакувала неодноразово

За словами Михайла Притули, попередження ГУР треба сприймати максимально серйозно: це сигнал про зміну логіки російських дій. Водночас самі удари по високовольтних підстанціях АЕС не є чимось новим. 

Рівненська АЕС. фото: korrespondent.net.

"Росіяни вже били по підстанціях,  пов'язаних з видачею потужності АЕС. Зокрема, 23 листопада 2022 року вони вперше одночасно влучили у всі великі магістральні підстанції Укренерго навколо всіх АЕС. Тоді був єдиний класичний блекаут? Спрацював аварійний захист атомних електростанцій і енергоблоки зупинилися", – каже співзасновниця громадської організації "Антикризовий експертний ядерний центр України" Ольга Кошарна.

За її словами, тоді одночасно із об'єднаної енергетичної системи "випало"  близько 6000 МВт потужності, українська енергосистема розпалася на острови і від'єдналась від європейської енергосистеми. 

 "Тоді  Укренерго за 14 годин зібрало знову в об'єднану енергосистему і синхронізувалось з європейською. Після цього наші фахівці разом з головним управлінням розвідки і Укренерго розробили алгоритм підготовки енергосистеми України до ракетних таких атак, – розповідає Ольга Кошарна. – Коли ракетоносії виходять на позиції на Каспійському морі, наші енергетики мають приблизно годину-півтори, аби підготувати атомні енергоблоки. У 2023 році наші фахівці навіть патент на цю тему отримали. З того часу більше не було класичного блекауту з розпадом енергосистеми, хоча росіяни намагалися це робити".  

Тобто атаки на підстанції довкола АЕС були, і неодноразово були  випадки, коли внаслідок влучань у підстанцію  Хмельницька та Рівненська АЕС не могли видати всю потужність у мережу і навіть зупиняли реактори. 

Чи можливий ядерний інцидент через атаки на підстанції

"Удари по підстанціях АЕС були неодноразово. Але масовано і системно з загрозою ризику ядерного інциденту на одному з енергоблоків – було саме 26 серпня 2024  року. Тому, в принципі, якби десь виходили з того, що вони раніше чи пізніше це повторять, – каже  Михайло Гончар. – З огляду на ті успіхи, яких вони досягли в ході попередніх ударів, коли практично знищено 90% теплової генерації, більше як половина гідрогенерації. Тому вони вирішили спробувати, так би мовити, довершити справу.  І тут РФ переслідує дві цілі:  домогтися енергетичного колапсу і дисфункції об'єднаної енергосистеми України та якщо вийде – спровокувати ядерний інцидент на одному з атомних енергоблоків внаслідок непередбачуваного алгоритму відключення енергоблока в аварійній ситуації".

електропідстанція, пошкоджена ракетним ударом, фото: reuters

Насправді атомні енергоблоки мають декілька рівнів захисту. І якщо раптом станція втрачає зв’язок з мережею, захист спрацьовує автоматично. 

"Однак з  огляду на те, що енергосистема дестабілізована, то можуть бути варіанти, – каже Михайло Гончар. – Як бачите, було завдано ударів по лініях електропередачі, що заживлюють Чорнобильську АЕС. Вона не функціонує, але охолодження енергоблоків із залишковими із залишковим теплом воно здійснюється. Але такий удар – це вже з кампанії психологічного тиску. У них не вийшло в 24-му році, тож не думаю, що вийде зараз. Системи безпеки атомних реакторів, які встановлені на наших АЕС, суттєво відрізняються від їхніх внаслідок тих модернізацій, які були зроблені Чорнобиля, і особливо після Фукусіми спільно з нашими американськими партнерами з компанії Вестінгхаус. Але це ж не означає, що росіяни відмовляться від своїх намірів. Тим більше, що зараз вони бачать збільшену ефективність саме ракетних ударі:, балістика крилаті ракети. 

Михайло Притула також упевнений у надійному захисті українських АЕС.

"Реально актори вони будуються на, щоб витримати падіння великого літака навіть на реактор. Тому атаки РФ до ядерної катастрофи не призведуть. Все це має сенс тільки в тому випадку, що Путін це публічно намагається робити. Це саме піар-хід. Ніякої даної катастрофи, нічого не буде. А щодо блекаутів, то ми вже трохи звикли – нас цим не злякаєш", – каже він. е..

Наскільки захищені важливі для АЕС підстанції

Щодо фізичного захисту енергетичної інфраструктури, зокрема підстанцій, то він значною мірою залежить від того, яка компанія за них відповідає.

За словами Ольги Кошарної, після перших атак на підстанції у 2022 році  Укренерго почала будувати захисні споруди на ключових підстанціях 750 кВ, пов'язаних з АЕС, зокрема бетонний захист над трансформаторами.

"Але підстанція – це не тільки трансформатор. Там ціла система, дроти. А б'ють вони, до речі, касетними снарядами. Тому навіть якщо трансформатор під цією бетонною спорудою цілий, все одно є що ремонтувати. Крім того, зрозуміло, що бетонний захист розрахований на влучання шахеда, але не захистить від влучання балістичною ракетою", – каже вона. 

Скажімо, за даними відкритих джерел підстанція 750 Київська, через яку столиця отримує живлення, зокрема з Рівненської АЕС, має площу приблизно 50 га. Зрозуміло, що захистити її цілковито неможливо. 

Підстанція Київська станом на 2015, фото: Укрелектропрофспілка

"Був відомий скандал навколо Кудрицького (екскерівник Укренерго), проти якого порушили кримінальну справу, замість того, щоб відзначити за те, що було зроблено цей захист. Якби того захисту не було, ситуація була б куди гірша ще пів року тому, – каже Михайло Гончар. – Але немає ані стовідсотково ефективного протиповітряного захисту, так само не може бути і стовідсотково ефективного інженерного захисту. Тобто той рівень, який був зроблений, добре захищає, від атак шахедів. Але, звичайно, коли йдеться про влучання балістичної ракети з боєголовкою у півтони, такий захист може не витримати. Тому як і раніше, покладаємось на сили ППО і  оператора Укренерго, тому що це їхні підстанції. Ну і, звичайно ж, на цілковиту взаємодію з Енергоатомом".

Водночас Укренерго відповідає лише за магістральні ЛЕП та підстанції. Натомість є проблема з захистом, точніше з відсутністю захисту дрібніших підстанцій, за які відповідають обленерго. Шість обленерго входять до АТ "Українські розподільні мережі", які створив Галущенко. Там державна власність, а решта – приватні.  

"Оці малі трансформатори 110 кВ навіть чи навіть менше, захищені не були, – каже Ольга Кошарна. – У нас більшість обленерго – приватні. Шість обленерго входять до АТ "Українські розподільні мережі" з державною власністю, яку створив Галущенко. Однак проблема у тому, що обленерго працюють не на ціні, а на тарифі за розподіл, який встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики України. І в цьому тарифі немає закладених коштів на побудову захисту трансформаторних підстанцій! Тому те, що на трансформаторах обленерго немає захисту, винні не обленерго, а Міністерство енергетики та НКРЕКП". 

Чому нині ситуація складніша, ніж була у 2022

"Проблема у тому, що зараз змінилась тактика атак: РФ спочатку запускає десятки дронів, а потім п'ять-шість ракет в одну ціль, – каже Ольга Кошарна. – Крім того, у 2022-му році Україна мала  великий запас потужності. Деякі теплові електростанції на вугіллі або на газі, вони не працювали, бо у нас був такий профіцит встановлених потужностей навіть. Тепер, коли зруйновано великі гідроелектростанції, зруйновано теплові електростанції, у нас немає маневрових потужностей, які використовувались, до повномасштабного використовували для балансування енергосистеми. Тобто у нас зараз ситуація гірша, ніж у 2022 –2023. Якщо виходити з даних, які озвучив президент, то у нас зараз 69% потужності дають саме АЕС".

Південноукраїнська АЕС, фото: Південноукраїнський енергокомплекс

Окрім окупованої Запорізької АЕС, в Україні діють ще три атомні станції: Рівненська, Хмельницька і Південноукраїнська, встановлена потужність 7,6 ГВт. При цьому енергоблок номер №2 Хмельницької АЕС не працює на повну потужність з березня 2022 року через поломку на турбіні (замість планових 1000 МВт він працює на 600 МВт). Тим часом за даними Володимира Зеленського, на сьогодні є 11 ГВт потужності, тоді як треба 18 ГВт. Ще 2,4 ГВт ми можемо імпортувати з Європи. Тобто навіть при максимальному імпорті ми все одно матимемо дефіцит потужності, а отже відключення електроенергії. За такої ситуації навіть невелике зниження потужності атомної електростанції помітно вливає на ситуацію в енергосистемі, не кажучи уже про те, якщо якийсь з реакторів доводиться зупиняти через пошкодження об’єктів передачі.