Гаубиця М777 - це три сокири, які надалі будуть знищувати ворожу техніку. Колонка Сергія Згурця

Знищення 1300 російських танків є ознакою ефективного використання американської та британської зброї

Наслідки використання шведського гранатомета АТ-4 проти російської бронетехніки ефективні. Швеція збирається передати нам близько 5000 таких зразків. Раніше допомогу нам надавала США та Велика Британія з протитанковими комплексами, серед яких найбільш відомий є "джавелін". Використання "джавелінів" має гарні показники. Пентагон (Міністерство оборони США, - Ред.) написав, що українські бійці зробили 112 пострілів з "джавелінів" – 100 з них успішно влучили у ворожу бронетехніку. Показники, які демонструвала українська армія вище, ніж у морської піхоти США.  Знищення 1300 російських танків (загалом за весь час війни різними видами озброєння, - Ред.) є ознакою ефективного використання цієї зброї. Статистика знищення російської техніки буде збільшуватися і далі. Також українська армія вже використовує американські гаубиці М777. Їх називають "три сокири" та успішно використовуються в зоні бойових дій. Гаубиця влучає в російський танк, у якого потім вилітає від підриву башта.

На фото ми бачимо, як 72 бригада використовує гаубиці М777 та здійснює удар по російським системам "град".

Подивіться, як у лісосмузі горить ворожий танк та ворожий боєкомплект. М777 працює на дальностях, де по нашій артилерії ворог вести вогонь не може. Ми можемо у потрібному місці використовувати сучасну зброю, яку ми отримали від наших партнерів.

Я запитав Михайла Самуся, заступника директора Центру досліджень армії, як він розцінює ризики щодо можливого втручання Білорусі на нашу територію з використанням свого військового потенціалу?

З точку зору розширення агресії, для Путіна було б досить вигідно залучити більше територій та гравців, тому що для нього зупинення цієї війни - це крах. З військової точки зору, білоруські збройні сили зараз не являють собою великої проблеми для Польщі чи України, але тільки з військової раціональної точки зору. Так само ми думали 23 лютого, коли вважали, що Росія не наважиться наступати на Україну, бо це буде катастрофа. Катастрофа відбулася і ми маємо війну, така сама ситуація і з Білоруссю. Росія і особисто Путін намагається втягнути Лукашенка у цю війну, можливо, навіть у напрямку не тільки України, а і до Литви. Таким чином, перевіряючи НАТО на рішучість використання своєї п'ятої статті, чи наважиться НАТО ухвалити консенсусом активацію цієї статті, щоб допомогти Литві? Це буде величезний виклик для НАТО. Я думаю, що раціональність оцінки спроможності білоруських збройних сил тут не є головним. А головне - неадекватність ситуації для Путіна, а також і для Лукашенка, який намагався б вискочити з цієї пастки, але Путін його не відпустить.

Цей конфлікт не буде швидким і у Путіна є час. Лукашенко розраховував на один - три місяці, мовляв йому вдасться утриматися від прямої участі, тому максимально відтягував час. Зараз вже у Білорусі ухвалено рішення про створення південного командування і відбувається відкрита підготовка, тобто Путін дотиснув Лукашенка. Зараз Лукашенко намагається, під приводом необхідності підготовки сил та створення додаткових структур, відтягнути час ще на пару місяців, сподіваючись на зміну ситуації. Наприклад, Україна починає контрнаступ, але знову ж таки Путін буде вимагати зробити удар у спину і відволікти українську армію на півночі.

Якщо білоруський солдат буде заходити на територію України, для білоруського народу це буде трагедія. Тому що білоруси не росіяни, з точку зору ментальності та пропаганди, але це їхні внутрішні проблеми та нехай вже прибирають свого трошки неадекватного вусатого лідера.