Беззахисні жертви війни: День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок агресії РФ

Росія веде війну проти України вже більше десяти років із надзвичайною жорстокістю, цілеспрямовано атакуючи цивільне населення. У спробах залякати та стерти національну самобутність, вони не гребуть будь-якими методами, порушуючи норми міжнародного права. 

Щодня діти гинуть або зазнають важких поранень внаслідок дій агресора. Крім того, окупанти примусово вивозять маленьких українців до РФ, прирікаючи їх на життя в чужій країні. Щоб вкотре привернути увагу міжнародної спільноти на проблему агресії Росії проти дітей та вшанувати пам'ять маленьких янголят, в Україні було встановлено День пам'яті. 

Коли було започатковано День вшанування дітей, які загинули через агресію РФ?

Парламент прийняв постанову №1490-IX у 2021 році "Про вшанування пам’яті дітей, загиблих в результаті збройної агресії російської федерації проти України". Тож, українці щороку 4 червня вшановують пам’ять маленьких янголят, які стали жертвами війни. 

Дата обрана не випадково, адже саме цього дня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії. Це рішення було прийнято Генеральною асамблеєю ООН у 1982 році, аби вшанувати пам’ять дітей, які стали жертвами військових конфліктів у всьому світі.

Скільки дитячих життів скалічили чи обірвали воєнні злочині РФ?

Трагічний рахунок дитячих життів в Україні почався ще у 2014 році, коли РФ розв’язала війну, анексувавши Крим та розпочавши бойові дії на Донбасі. До 2021 року на Донеччині, Луганщині та в інших регіонах через агресію держави-окупанта загинуло щонайменше 240 дітей. 

Проте з початку повномасштабного вторгнення, ця цифра зросла в рази. Так, за офіційними даними Офісу генерального прокурора, станом на 26 травня 2025 року відомо вже про 630 загиблих українських дітей. Ще понад 1960 хлопчиків і дівчат зазнали поранень. 

Найбільше дітей, що постраждали від збройної агресії РФ зафіксовано на Донеччині – 645 та на Харківщині – 492. На Дніпропетровщині постраждали 242 дитини, Херсонщині – 208, Запоріжжі – 181, Київщині – 146, Сумщині – 139 та Миколаївщині – 119. Це не просто статистика чи цифри, адже кожний випадок – зруйнована родина, нездійснена мрія, і дитинство, якого вже не повернути.

Варто зазначити й те, що війська РФ завдають цілеспрямованих ударів по цивільних об'єктах, де перебувають беззахисні діти. Ракети та шахеди б'ють по дитячих майданчиках, лікарнях, дитсадочках, школах та коледжах. 

Стихійний меморіал на місці вбивства Росією дітей у Кривому Розі, Фото: Наталя Стареправо (Еспресо)

Ще одним актом геноциду нашого народу є незаконне вивезення дітей за територію України до РФ. За даними Bring Kids Back, із початку повномасштабного вторгнення з України було незаконно вивезено щонайменше 19 546 дітей. Саме факти масової депортації українських дітей стали причиною, через яку Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової. Проте масштаби проблеми та "реальна цифра" вивезених незаконно дітей може бути значно більшою. Про це в інтерв'ю Еспресо розповіла директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дарія Зарівна. 

"За оцінками правозахисних організацій, на тимчасово окупованих територіях залишається близько 1,6 млн дітей. Росія ж заявила про те, що вивезла щонайменше 744 тисячі українських дітей на свою територію, здебільшого з батьками. Проте, ми не можемо ані підтвердити цю інформацію, ані спростувати, бо РФ не надає інформацію Україні, й міжнародним організаціям", - йдеться в матеріалі. 

Російська сторона цілеспрямовано перешкоджає доступу до правдивої інформації, що робить неможливою повну оцінку масштабів насильницького вивезення українських дітей. Попри всі перепони, українській стороні вже вдалося повернути на Батьківщину 1269 дітей.

Крім фізичних травм, військові дії завдають сильної психологічної та емоційної шкоди молодому поколінню. Вони змушені жити в умовах постійної небезпеки, втрачаючи звичне дитинство та відчуття захищеності. 

Кожен українець зберігає в серці пам’ять про тих, хто загинув від рук російських окупантів. Країна-агресор відповідатиме за кожен злочин та кожне загублене життя.