Карта бойових дій за період 8-15 травня: що відбувається на інших ділянках фронту, поки на Харківщині росіяни відвертають увагу

Роботине і Старомайорське: ревізія контрнаступу ЗСУ

Обидва села, які стали вінцем успіху нашої літньої кампанії контрнаступу, опинилися під загрозою повторної окупації. У центральній частині Роботиного вже понад місяць точаться щоденні бої, однак ЗСУ надалі контролюють частину села. Тому окупанти відновили наступ із лівого флангу, де їм вдалося відсунути Сили оборони на двох ділянках фронту на захід від Вербового. Таким чином роботинський виступ ще більше звузився, що суттєво ускладнює логістику, а отже, і його втримання.

На Бердянському напрямку рашисти зуміли пробити нашу оборону біля Старомайорського й відкинути ЗСУ на кілометр на північ. Наразі бої ведуться в центральній частині села, а також на південних околицях сусіднього Урожайного. Росіяни намагаються здійснити свій улюблений маневр і обійти Старомайорське з заходу та сходу. У разі остаточної окупації цього села Силам оборони доведеться відходити і з Урожайного та пересувати лінію фронту ближче до Макарівки.

Красногорівка у вогні, зміни за тиждень на карті міста

Ситуація в місті суттєво загострилася: Сили оборони були змушені покинути кілька районів, а ворог зайшов і закріпився на території вогнетривкого заводу в південній частині, а також значно просунувся з боку Донецька. Фактично рашисти контролюють близько половини міста. Лінія фронту пролягає по центральній вулиці, а ЗСУ ведуть оборону в північно-західній частині. Тут немає промислових об’єктів, а здебільшого приватна малоповерхова забудова, де складно вести оборону проти авіаударів та артилерії.

Наступ на Торецьк і Покровськ, фронт застиг

На поставдіївському фронті в росіян вичерпався наступальний потенціал, а ЗСУ вдалося врешті стабілізувати лінію фронту як на північ від Очеретиного, так і по трасі на Костянтинівку й Торецьк. Ворог спробував відкинути наших воїнів далі від південного флангу Очеретиного, але не зумів. Відтак у нас ще залишаються шанси відбити це стратегічно важливе селище. Водночас окупанти готують нові резерви та приймають рішення, в якому напрямку наступати – на Покровськ чи Торецьк.

Після переходу річки Дурна та окупації Семенівки ЗС РФ очікувано продовжили рух на захід. Утім, їхній темп суттєво сповільнився і за тиждень вони зуміли пройти тільки близько кілометра. У районі Уманського ворог здійснив декілька спроб зайти в село, але ЗСУ відбили усі атаки й навіть розширили сіру зону. По трасі на Покровськ росіяни зайняли кілька вулиць у селі Нетайлове та підійшли впритул до дороги на Уманське, але перерізати її ще не змогли. Те, що ситуація на цій ділянці змінилася, яскраво демонструють збиття за короткий період трьох винищувачів Су-25 і гвинтокрила Ка-52. ЗС РФ знову перестали безкарно панувати в небі над Донеччиною.

Часів Яр – день перемоги провалився, але це не кінець

Як і очікувалося, після провалу плану з захоплення Часового Яру до 9 травня ЗС РФ сконцентрували максимум своїх зусиль для прориву в місто. Основний їхній удар був спрямований уздовж дороги Бахмут – Часів Яр через село Іванівське, щоб просунутися до каналу, форсувати його та вийти на південні околиці міста. Рашисти зуміли реалізувати частину свого задуму: повністю захопили дорогу та підійшли до каналу. Поодинокі штурмові загони змогли перейти на правий берег, однак ЗСУ їх знищили. Наразі лінія фронту простягається вздовж каналу, а росіяни шукають способи його перейти. Очікується, що найближчим часом ворог спробує вдарити по місту в лоб і зайти в район "Канал". Тим часом Іванівське практично окуповане, хоча Сили оборони ще зберегли вогневий контроль за кількома вулицями в південній його частині. Водночас перебування ЗСУ в Кліщіївці не дає окупантам змоги розвинути свій наступ і обійти Часів Яр з півдня. Тому Кліщіївка буде їхньою наступною пріоритетною ціллю.   

Сіверський виступ знову під загрозою

Про ситуацію довкола міста Сіверськ ми згадуємо рідко через те, що там практично не відбувається змін на лінії фронту, хоча, як і на інших ділянках, тут щодня тривають жорсткі бої. Особливо в районі Білогорівки, об яку росіяни успішно стесують свої ресурси вже майже 2 роки.

Утім цього тижня Сили оборони не зуміли втримати ділянку фронту на південь від Сіверська, в районі села Веселе. Тут на відтинку у 8,5 км ворог просунувся вглиб України на відстань від 500 м до кілометра. Наразі тривають стабілізаційні бої, щоб не дозволити розвинути цей наступ, під час якого рашисти хочуть зрізати Сіверський виступ.

Тим часом на протилежному, північному фланзі, в районі Лимана, ЗСУ вдалося втримати фронт і знищити чималі сили ворога біля сіл Торське та Ямполівка.  

 Наступ ЗС РФ на Харківщині

Угруповання "Північ", яке розкинуте в трьох сусідніх російських областях і налічує трохи більше ніж 50 тис. військових, розпочало наступ на Харківщину, залучивши для цього близько 20 тис. осіб і додаткові резерви. За 5 днів наступу їм удалося перейти кордон та заглибитися на територію України на 2-4 км.

Атака націлена на два напрямки – село Липці, що за 16 км від Харкова, а також місто Вовчанськ, яке прикриває вихід на лівий берег річки Сіверський Донець. У районі Липців ворог зумів захопити 7 сіл і розширити плацдарм до 13 км уздовж кордону. Біля Вовчанська росіяни окупували 3 села й підійшли до північних околиць міста, де зараз точаться вуличні бої. Окрім того, вони намагаються форсувати Сіверський Донець із заходу, щоб вийти на фланги Силам оборони у Вовчанську. ЗСУ зірвали формування річки біля села Гатище, а тому окупанти продовжили рух вниз по течії, зайшли в село Бугруватка і намагаються перейти річку в цьому місці. Наразі тут тривають бої.

Ймовірно, що найближчим часом рашисти відкриють ще 1-2 напрямки наступу, ймовірно на Сумщині біля прикордонного переходу у Великій Писарівці, а також на Харківщині в районі Козачої Лопані.  

Очевидно, що наявні ресурси не дозволять росіянам наступати на Харків, однак це і не є їхньою метою. Вони хочуть максимально наблизитися до міста, щоб збільшити власні можливості терористичного знищення Харкова за допомогою артилерії та РСЗВ. Окрім того, вороги хочуть відтягнути резерви ЗСУ з Донеччини, що їм наразі частково вдалося, адже тут розпочала роботу 3-тя штурмова бригада, яка не звикла відсиджуватися в обороні.

Водночас окупація Вовчанська не має жодного стратегічного значення, крім інформаційного.  

За 5 днів стало очевидно, що ЗСУ зуміли втримати оборону, а темпи наступу окупантів суттєво впали. Натомість усі помітили, наскільки сильно зросли втрати росіян. В один день наші воїни встановили абсолютний рекорд знищення рашистів – 1700 солдатів, що вдвічі більше, ніж зазвичай. У травні щоденні темпи зниження окупантів перевищили темпи їхньої мобілізації, а це є дуже доброю тенденцією.

Російські НПЗ горять по другому колу

Доцільність та справедливість ударів по російських нафтопереробних заводах уже доведена не тільки українцям, але й всьому світу, а тому ЗСУ спільно з СБУ та розвідкою продовжують трощити нові заводи, а також пішли на друге коло по вже раніше підбитих об’єктах. Так за 2 тижні наші дрони знову влучили в Рязанський, Волгоградський, Ільський, Слов’янський та Калузький НПЗ. Перші два входять у десятку найбільш потужних у РФ.

Окрім того, низка вибухів пролунала на заводі у Салаваті в Башкортостані, що за 1500 км від українського кордону. Це новий рекорд дальності влучення. Окрім того, виробництво нових далекобійних дронів розширило список потенційних цілей на ще 4 НПЗ в Башкортостані, Пермі та Орську. Загалом із 32 заводів у РФ тільки 5 перебувають за межами наших можливостей - поки що. 17 заводів уже познайомилися в тій чи іншій мірі з українськими дронами.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.