Карта бойових дій за період 20 липня - 2 серпня: загроза оперативного прориву на захід між Покровськом і Костянтинівкою

В середині липня окупанти на 10% зменшили наступальну активність, однак одразу її відновили наприкінці місяця. Хоча на початку наступу – у травні наступи ворога все ще залишаються піковими – 5690 проти 5445 у липні. У липні загарбники окупували майже стільки ж, скільки у червні – понад 560 км², а ЗСУ натомість подовжили негативну тенденцію зменшення кількості ліквідованих росіян – тільки 33,2 тис., тоді як весь минулий рік ліквідовували не менше 35 тис. в місяць. 

На Покровському напрямку все ще ведеться понад третина усіх бойових дій, а друге місце за інтенсивністю також стабільно за Лиманським фронтом. Водночас суттєво знизилась інтенсивність боїв на Сумщині та на Новопавлівському напрямку, натомість активність ворога перейшла на Сіверський, Краматорський, Оріхівський та Херсонський фронти. 

втрати ворога в живій силі, інфографіка, фото: Еспресо

Ще два антирекорди липня – це найменша за весь час війни кількість знищеної бронетехніки: 85 танків та 140 ББМів. Річ у тому, що росіяни тепер використовують бронетехніку вкрай рідко, адже її лишилось мало і вона швидко знищується. Ця тенденція буде продовжуватися до кінця війни, в якій ми вже більше не побачимо великих танкових атак.

втрати ворога, інфографіка, фото: Еспресо

Натомість протилежною є тенденція збільшення кількості дронів на війні. Тільки "шахедів-гербер" Московія випустила по нас 6300, з яких ми збили 89%, а понад 700 вразили свої цілі – це рекордний показник за всю війну. В середньому в день по нас запускали 203 ""шахедів".

втрати ворога, інфографіка, фото: Еспресо

До Запоріжжя менш як 30 км

Попри доволі вигідне захисне становище Сил оборони в Кам’янському, окупанти все ж зуміли майже повністю окупувати північну частину цього села. Хоча деякі наші воїни ще ведуть бої на його околицях, але ворог вже продовжив свій наступ на північ і атакував  Степногірськ. Разом з тим тривають бої у Плавнях, половину села все контролюють наші військові. Ймовірно найближчим часом за Степногірськ зав’яжуться тривалі бої, а росіяни навряд чи спрямовуватимуть надмірні зусилля, щоб ще більше наблизитись до Запоріжжя.  Адже вже зараз відстань по прямій до перших багатоповерхівок становить 27 км, що цілком достатньо для терористичних атак значним арсеналом. Водночас захопивши рокадну дорогу Кам’янське – Оріхів, радше за все окупанти спрямують свої зусилля для наступу саме на це вже майже зруйноване місто, яке, втім є потужним укріпрайоном для Сил оборони. Відтак під ударом найближчими днями будуть Щербаки й малі Щербаки.    

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Однак для всього запорізького фронту на горизонті з’явилась нова серйозна загроза, яка може його обвалити. Мова йде про наступ зі сходу, де росіяни після окупації Вугледару 1 жовтня минулого року пробились на 50 км на захід і вийшли до Темирівки, що розташована на адмінмежі між Запорізькою та Донецькою областями. Якщо дозволити ворогу продовжити свій рух, то вже незабаром він зможе оточити значну частину наших ліній оборони та вийде на північні околиця Гуляйполя.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Новопавлівський фронт – ризик множинних оточень

Поки частина ЗСУ готуються захищати нові смуги оборони по лінії Новопавлівка – Іванівка – Гаврилівка, інша частина намагається відступити так, щоб не потрапити в оточення. Після того як окупанти здійснили стрімкий прорив до чотирьох сіл: Воскресенки, Олександрограда, Зеленого Гаю та Андріївки-Клевцового, наші воїни, які залишились на своїх позиціях, опинилися в оперативному оточенні та змушені шукати шляхи для відступу, адже як показує практика, для контратак у нас тут недостатньо сил. Відтак ситуація тут є вкрай загрозливою, особливо в районі Воскресенки, де ворог скоро зможе повністю замкнути оточення. З іншого боку, російський наступ тут розтягнувся аж на 100 кілометрову лінію фронту і їм не вистачає людей, щоб контролювати усі ділянки, а тому фронт має достатньо шпарин.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Окрім того, росіяни намагаються прорватися на північ від річки Вовча в районі села Дачне, паралельно захоплюючи сіру зону між Олексіївкою та Горіховим. Втім саме тут, на межі Дніпровщини й Донеччини, Сили оборони ведуть успішні оборонні бої, адже попри гучні заяви росіян ще місяць тому про захід на Дніпровщину, вони так і не зуміли його реалізувати.

Бої за Покровськ дійшли до кульмінації

Пропри всі зусилля, але ЗС РФ не мають жодного просування на правому фланзі оборони Покровська, тому вони кинули ще більше сил на прорив на лівому фланзі, який створює загрозу не тільки Покровську і Костянтинівці, але Добропіллю та всій північно-західній частині Донеччини. Саме тут окупанти можуть здійснити оперативний прорив фронту, який несе для України великі ризики. Поки одна група окупантів веде бої на околицях Миролюбівки та Новоекономічного, щоб прорватись до Мирнограда, інше велике угрупування пробиває собі шлях до Добропілля. Вже зараз вони окупували Маяк та атакують дорогу між селами Шахове і мале Шахове. Саме вона відкриє окупантам шлях на Добропілля. Наразі не відомо чи вистачить у росіян сил, щоб атакувати це місто, але таким чином, вони значно порушать нашу логістику та розтягнуть оборонні зусилля.

Ще більш загрозливим є прорив путіністів до Родинського, який вони зуміли зробити між двома водоймами, що вказує на слабку організацію захисту на цих позиціях. Одночасно ворог, окупував Федорівку і просувається на північні околиці Родинського. Таким чином, вже найближчими днями окупати зможуть атакувати Роденське з обох сторін, що робить оборону села доволі вразливою. Що гірше – після Роденського для ЗС РФ відкривається через поле великий простір для наступу на Гришине, яке є ключами для нашої логістики. Саме бої за Роденське визначать подальшу долю оборони Покровська, адже без логістики Сили оборони не зможуть довго утримувати місто.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Костянтинівка готується до оборони

Хоча путіністи й оголосили про захоплення Часового Яру, однак ця інформація не відповідає дійсності - ЗСУ утримує ще значну частину міста, а ворог зумів днями захопити тільки декілька позицій в районі пляжу та лісопаркового масиву. Натомість південніше окупанти намагаються пробитися по дорозі, атакуючи село Ступочки.

На південному фланзі, який є доволі широким ворог має стабільне просування від Диліївки до Білої Гори, в межах Торецька й Леонідівки, а також, що найбільш болюче – в Яблунівці. Саме через Яблунівку окупанти можуть вийти на берег Клебан-Бицького водосховища, яке прикриває Костянтинівку з півдня і є природною лінією оборони. З іншого боку, саме тут в нас є міцні захисні редути, а тому швидкий прорив росіянам не вдасться. Радше за все, як і на Покровському фронті, тут ворог максимально підійде до міста, але головний вектор наступу спрямує через наш тил, де він зараз атакує Попів Яр та Полтавку. Тут росіяни націлились на оточення Костянтинівки через вихід до Дружківки. Втім навряд чи вони зможуть одночасно наступати і на Покровськ, і на Костянтинівку – доведеться вибирати. Наразі очевидно, що вибір пав на Покровськ, а тому всі наступи під Костянтинівкою будуть підготовчими.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

На порозі Сіверської фортеці

Сіверськ – це місто перебуває у найбільш східному фронті. Й втримує свої позиції від початку війни. Однак після окупації Білогорівки, в якій ЗСУ стримували ворога понад 2 роки, вся лінія оборони Сіверська стала вразливою. Повзучий наступ на Сіверськ отримав нове дихання – росіяни зуміли окупувати Верхньокам’янське та Івано-Дар’ївку, а також постійно атакують Виїмку та Серебрянку, щоб отримати можливість оточити Сіверськ із флангів. Однак сили окупантів тут не багаточисельні, а тому на швидкі прориви росіянам сподіватися не доводиться. Днями тут ЗСУ розбили чи не найбільшу атаку бронетехніки на всьому фронті, в яку пішли кілька танків та 7-8 бронемашин.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Лиман – тримає удар

3-й армійський корпус, який тримає 120-кілометровий фронт від Лиману до Борової провів перші підсумки роботи після реорганізації – висновок такий, що хоча Лиманський фронт є найскладнішим після Покровська, але росіяни тут мають дуже малі просування. Так за останні 10 днів вони змогли розширити сіру зону біля Торського, а також окупувати Рідкодуб. Натомість наші контратаки відкинули ворога від Карпівки. Наступ на Шандриголове забуксував на місці. Це яскраве свідчення того, що у випадку налагодження якісної організаційної роботи в ЗСУ, наші герої навіть в умовах кратної меншості, зможуть якісно вести оборонні дії.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Росіяни стукають у північну браму Куп’янська

ЗС РФ змогли окупувати Радьківку, а також пробитися на захід від неї до Московки. Фактично окупанти зуміли вийти на північні околиці Куп’янська і якщо тут не вдасться відкинути загарбників назад, то вони будуть якийсь час накопичувати сили, а потім розпочнуть міські бої і не на лівому, а на правому боці Осколу. Втім наразі ситуація не виглядає настільки критичною, оскільки ворог все ще не має достатньо сил для наступу на місто, і перекидати їх з лівого берега на правий все ще є доволі проблематично.

Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: Еспресо

Пляжна логістика під ударом ЗСУ

Впродовж десяти днів наші дрони завдали десятки ударів по ключових вузлах залізничного сполучення на півдні РФ, яке є ключовим для фронту на Донеччині. Зокрема, під ударом опинилися гілки Волгоград – Ростов і Краснодар Ростов. Вражено понад 10 залізничних вузлів та станцій, робота залізниці значною мірою була паралізована і це в пік пляжного сезону, коли більшість росіян їдуть на пляжі Чорного моря у Краснодарський край. А тут ще й хакерська атака на Аерофлот. Російська логістика, яка в цей час вийшла на свій пік завантаженості, отримала потужний удар і посипалася. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.