Карта бойових дій за період 15-22 березня: перед переговорами із Трампом зс РФ ідуть ва-банк

Курщина чи Сумщина?

ЗСУ продовжили відступ із Курщини одночасно із зайняттям вигідних позицій на панівних висотах на прикордонні, частково на Сумщині, а частково – південніше від Суджі. Зокрема, Сили оборони зайняли позиції над обома берегами річки Локня й у такий спосіб не допускають просування росіян, які рухаються вздовж річища до Басівки.

Поки що ми утримуємо позиції в Гоголівці що на березі водосховища на Олешні, а також займаємо висоти в районі села Гуєво. Ворог не тільки атакує українські позиції, а й постійно намагається невеликими групами прорватися на різних ділянках кордону Сумщини. Зокрема, така "акція" біля села Демидівка закінчилася тим, що Сили оборони не тільки відбилися від окупантів, а й на їхніх плечах самі перейшли кордон і закріпилися в околицях села. Втім ситуація тут динамічно змінюється.  

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

Фронт на Осколі знову розширився

Після того, як на Куп’янському фронті Сили оборони здійснили низку контратак і відбили село Фиголівка, частину позицій біля Западного, а також на північ від Куп’янська на лівому березі Осколу, рашисти почали шукати нові слабкі місця в нашій обороні. Відтак вони зуміли форсувати Оскіл ще північніше та закріпилися між селами Кам’янка і Красне Перше, вклинившись у нашу територію на 2 км углиб та 2,5 км завширшки. Якщо ЗСУ не зможуть швидко ліквідувати цей новий плацдарм, ворог розширюватиме його як на північ, до російського кордону й села Тополі, яке він зайняв раніше, так і на південь, у напрямку Фиголівки та Дворічного. З іншого боку, наразі йдеться про переміщення на правий берег Осколу невеликих диверсійних груп та їхнє накопичення, однак росіяни не мають змоги перекидати сюди бронетехніку та проводити більш масштабні наступи.

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

На Лиманському фронті нові загрози

Хоча цей напрям стабільно є одним із найбільш активних, проте вже кілька місяців рашисти не можуть пробитися з Тернів до Ямполівки, де вони застрягли ще в січні. Також їм не вдається розширити свій плацдарм на правому березі річки Жеребець біля Іванівки. Відтак, щоб продемонструвати хоч якісь темпи наступу, вони намагаються створювати нові плацдарми на правобережжі Жеребця, вище за течією. У лютому ворог на кілька км кв. розширив зону свого контролю біля Макіївки. А цього тижня рашисти атакували з Балки Журавки та захопили Новолюбівку, просунувшись на 1,5 км. Наступним їхнім кроком буде об’єднання трьох плацдармів і створення широкого фронту на відстані майже у 20 км, щоб іти на Лиман не тільки зі сходу, а й з півночі.

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

Покровський і Новопавлівський фронти застигли у вогні

Попри те, що третина боїв на фронті триває на цих ділянках, росіяни не можуть нічого вдіяти з нашою обороною. Встановлена українськими дронами 10-15-кілометрова "кіл-зона" нівелює всі атакувальні потуги рашистів. За цілий тиждень єдиним їхнім територіальним здобутком є розширення зони контролю в селі Запоріжжя "аж" на 1 км кв. Важкі бої тривають у сірій зоні між Андріївкою та Костянтинополем, а також в обох цих населених пунктах. Окупанти спрямували великі зусилля, щоб витіснити ЗСУ із цих сіл. Ситуація може динамічно змінитися. 

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

На Покровському напрямку одні з найжорсткіших боїв точаться в селищі Шевченко, яке практично повністю перебуває в сірій, ніким не контрольованій зоні. ЗСУ зосереджуються на півночі, а окупанти – на півдні, звідки ми їх намагаємось вибити, витискаючи за річку Солоденька.

На протилежному фланзі Сили оборони закріпилися й не допускають ворога до ділянки на трасі Покровськ – Костянтинівка в районі села Воздвиженка.

Тим часом на сусідній ділянці, в Торецьку, де кількість боїв останнім часом стабільно займає 2-3-тє місце, росіяни не можуть відновити свій наступ. Точаться важкі бої за кожен багатоповерховий будинок у центральній і північній частині міста без жодного просування з обох боків.  

Великомихайлівський напрямок

Після низки зустрічних контратак просування ворога в напрямку до траси Курахове – Запоріжжя, яку вони хочуть перерізати в районі Комара, практично зупинилося. За тиждень росіяни зуміли зайняти кілька сірих зон поблизу Новосілки та Бурлацького, а також врешті окупували Скудне, бої за яке тривали 3 тижні. Натомість Сили оборони втримали свої позиції в Дніпроенергії, на яку був спрямований основний удар по обох берегах річки Мокрі Яли. Так само у двох загальновійськових армій зс РФ нічого не вдалося під час наступу в напрямку на Привільне та Шевченко.    

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

Спроба наступу росіян на Оріхівському фронті

На Оріхівському напрямку за 40 км від Запоріжжя росіяни дещо посилили свій натиск. Якщо тривалий період з осені до весни тут відбувалося 1-5 боїв на тиждень, то в березні ворог штурмує тут ледь не щодня. Відтак їм вдалося просунутися на 1-1,5 км на північ на протяжності фронту в 15 км. Основні бої велися за село П’ятихатки, яке ЗСУ звільнили під час контрнаступу 2023 року. Тепер ворог знову зміг у нього зайти, але контролює тільки частину. Силам оборони вдалося відбити наступ і стабілізувати ситуацію. 

Карта бойових дій за 15-22 березня, Фото: Еспресо

Так само зупинили наступ окупантів на села Степове і Малі Щербаки, де рашисти хотіли вийти до дороги між цими селами. Головна причина того, що росіянам вдалося здійснити просування, – на цій ділянці фронту є чимало військових, які були мало залучені в боях, а основне навантаження лягло на 128-му гірсько-штурмову бригаду. Однак природні перешкоди та наш опір наразі не дозволяють ворогу перейти у масштабніший наступ.

Наступ зс РФ на більшості ділянок фронту ведеться попри те, що ворог не підготував належних резервів та ресурсів, а відтак він може обернутися для них ще більшим виснаженням.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.