Керівниця Музею Голодомору подала до суду після цькувань у соцмережах

Про це вона написала у фейсбуці.

"Позовна заява (відповідач - Братківський Клим Сергійович) про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та неправдивою, та відшкодування шкоди - вже в Голосіївському районному суді м. Києва", - написала Гасиджак.

Виконавиця обов'язків директорки музею наголосила, що цей позов - не лише відстоювання її честі, а й підтримка іншим жінкам: "Чітка позиція: змовчати - це розв'язати руки новим хейтерам".

Гасиджак представляє у суді організація "ЮрФем: підтримка". Там кажуть, це логічне завершення підготовки вимог позовної заяви після бодишеймінгу.

"Ми розуміємо, що це досить складний і болісний процес для суспільства загалом, але наполягаємо на неможливості дискримінувати будь-яку людину за будь-якими ознаками. Чекаємо на відкриття провадження і цікавий судовий процес", - пояснила адвокатка Оксана Гузь.

Передісторія

27 липня в мережі захейтили Гасиджак за її вагу. Відомий юрист Клим Братківський написав, що Музей Голодомору має очолювати військовий, який пройшов полон і знає, що таке голод. Хвилю хейту відносно Гасиджак підхопила й російська пропаганда. Натомість першими Гасиджак підтримали уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець та рух "Марш жінок".

Пізніше Леся Гасаджак повідомила, що готує судовий позов через образу честі та гідності.

"Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився", - заявила вона.

Публічна дискусія щодо зовнішності керівниці Музею Голодомору співпала у часі з суспільним обговоренням того, чи потрібно зараз, під час війни, добудовувати сам музей коштом платників податків. Користувачі соцмереж висловили думку про те, що за ці гроші можна закупити дрони для армії.