Про це йдеться в коментарі Міністерства закордонних справ України щодо експорту українських зернових до Євросоюзу.
"Такий крок дозволить припинити порушення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципів і норм Єдиного ринку ЄС", – зазначили в міністерстві.
У МЗС переконані, що будь-яке рішення, загальноєвропейське або національне, яке й надалі обмежуватиме українських аграрний експорт, "буде не лише безпідставним та протиправним, але і шкодитиме спільним економічним інтересам України, держав-членів ЄС, Європейського Союзу загалом, а також матиме дестабілізаційний вплив на світовий ринок продовольства".
Окрім того, МЗС України наголосило, що Київ та Єврокомісія провели системну роботу в межах спільної координаційної платформи, аби усунути застереження, що звучали раніше з боку деяких європейських країн.
Зокрема, досягли домовленостей про збільшення потужностей Дунайського коридору, перенесення санітарного та фітосанітарного контролю з кордону до країн призначення української продукції, моніторинг врожаю, обсягів зберігання зернових та торговельних потоків на кордоні. Також сторони визначили кроки задля розбудови нових зерносховищ на території ЄС, сформували альтернативні транспортні коридори до Балтійського, Адріатичного та Егейського морів, розпочали роботу на шляху запровадження спільного митного контролю між Україною та державами-членами ЄС.
"Всесторонній аналіз даних та процесів засвідчив, що експорт українських зернових не є причиною дестабілізації внутрішнього ринку ЄС. За час дії заборони Єврокомісії та тривалої відсутності української аграрної продукції проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не були врегульовані на рівні їхніх урядів. Це вказує на наявність зовсім інших чинників ринкового тиску, зокрема глобального коригування цін", – додали в МЗС.
Міністерство привітало рішення Болгарії відновити імпорт українських зернових та закликало інші сусідні з Україною держави-члени Євросоюзу наслідувати цей приклад.
Також Київ нагадав, що конкурентом України на світових ринках зерна є Росія, щодо якої не застосовуються жодні обмеження зернового експорту в ЄС. Водночас "штучно стримуючи експорт української продукції, РФ отримує додаткові умови для міжнародної експансії та ресурси для продовження війни проти України".
Єврокомісія 2 травня ухвалила тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів з України у 5 країн ЄС. Спочатку заборону було впроваджено до 5 червня. Однак 12 травня Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина та Угорщина закликали Єврокомісію продовжити ембарго на агропродукцію з України до кінця року.
У травні з'явилася інформація, що уряд Болгарії пообіцяв скасувати заборону на імпорт агропродукції з України після того, як почнуть діяти заходи ЄС щодо стабілізації ринку сільського господарства.
24 серпня стало відомо, що Угорщина просить ЄС продовжити заборону на імпорт українського зерна.
Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина.
Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.
13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України. А 14 вересня в парламенті країни проголосували за зняття заборони на імпорт українського зерна з 15 вересня незалежно від рішення Єврокомісії.