Контрнаступ ЗСУ - це не про кавуни і черешні

Коли обговорювали потенційний контрнаступ ЗСУ, згадалося, як бомбило в мене від неконтрольованого потоку жартів про херсонські кавуни. Через розрив реальності на фронті та сприйняття в стані емоційного піднесення не на фронті. 

Так, я не сумніваюся, що ЗСУ зможуть ефективно провести операції зі звільнення наших територій. І що цей рік наша держава закінчить ближче до кордонів 1991 року, ніж починала. 

Але не забуваймо, будь ласка, що наступальні операції це не парад від точки А до точки В без спротиву та жертв. І що коли ситуація на фронті спочатку стабілізується, а потім ЗСУ почнуть витискати ворога — спочатку все буде дуже повільно, методично, без різких рухів. І це буде тяжко і криваво. 

Наступальні операції це не парад від точки А до точки В без спротиву та жертв. І що коли ситуація на фронті спочатку стабілізується, а потім ЗСУ почнуть витискати ворога — спочатку все буде дуже повільно, методично, без різких рухів. І це буде тяжко і криваво

Читайте також: До адептів офіційної "якбитології"

Так, коли росіяни втекли з Херсону чи посипалися у Харківській області — це та сама "вершина айсберга". Скільки було пророблено кривавої роботи, щоб це забезпечити ми дізнаємося тільки після війни.

І так само не треба забувати, що те, що зараз роблять захисники України в Бахмуті, Авдіївці та Вугледарі — це теж складова майбутніх “контрнаступальних успіхів”. Ви самі бачите, якою ціною це стримування і виснаження росіян дається.  І тому мені здається, що "кавуни" і "черешні" не дуже доречні.

Навіть коли росіяни почнуть (а вони — я впевнений — почнуть) десь тікати. Бо це мені нагадує якесь футбольне вболівання. А це — точно не про війну.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.