Крах Росії почався з... яєць

Весь тиждень читаю про те, що в Росії несподівано піднялася ціна на яйце та м’ясо курки. Пішов в архіви, подивився свої листи березня-травня 2022 року різним цікавим людям (з усіх кореспондентів того часу можу назвати тільки Дениса Довгополого та Дмитра Дубілета, інші допомагали непублічно, але дуже сильно) і вирішив написати трохи про роль тваринних протеїнів у житті сучасних суспільств.

Найдешевшим джерелом протеїну для сучасного суспільства є курятина. Наприклад, завдяки доведеній до абсолюта вертикальній інтеграції, коли одна компанія вирощує зерно на українських ланах, вона ж переробляє його на комбікорми, вона ж згодовує ці комбікорми курчатам-бройлерам, вона ж вигодовує цих бройлерів і після того переробляє їх на продукти повсякденного споживання, український МХП є одним з (а в деякі роки – не одним з, а абсолютним) світових лідерів з собівартості виробництва курятини. Курятина вже давно стала джерелом протеїну для найширших верств населення (перш за все — для найбідніших) завдяки своїй відносно (порівняно з іншими видами м’яса) низькій ціні.

Але є одне але. 90% всієї курятини в світі (і майже 100% курятини, що її виробляють індустріальними методами) є бройлерами, які належать до однієї з двох порід, Cobb500 або Ross308, і виробництво обох порід повністю контролюється двома компаніями. Це дуже цікава історія і я прошу трохи терпіння аби її розповісти, але я обіцяю, що після цього ваш chicken schnitzel вже ніколи не буде таким, яким він був до того.

У світі є тільки дві компанії: Aviagen (що належить німецькому конгломерату EW Group, але компанія розташована в Шотландії) та Cobb (належить величезному американському конгломерату Tyson Foods і розташований в США), що виробляють курей, завдяки яким ми маємо курятину на своєму столі. Але краще пояснити з іншого боку. Ми купуємо в Сільпо куряче філе. Це філе – продукт перероблення курки, що відгодовувалася на потужностях МХП упродовж шести-семи тижнів. Ця курка з’явилася з яйця, що його несли курки-несучки, які живуть на іншій фермі, яка спеціалізується тільки на яйцях, з яких після того вилупляються курчата, яких і відгодовують для Сільпо. Ця курка-несучка англійською буде називатися правнучка (great-grandchild), бо вона є п’ятим поколінням тих курей, що розводяться Aviagen чи Cobb.

Якщо ви – маленьке виробництво, то ви купуєте тільки курей-правнучок або, якщо повезе, то онучок, бо для виробників породних курей немає економічного сенсу продавати вам щось інше. Якщо ви – МХП, то, скоріше за все, ви будете купувати курей-матерів (вибачте, але воно так і визначається англійською), бо масштаб вашого бізнесу настільки великий, що виробники будуть вам продавати третє покоління несучок.

Далі – все. Курей-бабусь Aviagen та Cobb нікому не продають. Курки-бабусі – це величезна таємниця. Курки-прабабусі, які є основними зберігачами генофонду, з чиїх яєць вилуплюються курки-бабусі і які є початком всієї піраміди індустріального розведення курей, охороняються краще, ніж військові об’єкти. Вони живуть тільки у двох локаціях, біля Единбурга та в Siloam Springs, Arkansas, в Штатах. Якщо комусь цікаві деталі – нижче посилання на статтю про те, як так сталося і чому ніхто з початку шістдесятих років не може створити породу, яка була б хоча б здалено порівняною з цими двома.

Як це виглядає? Курка-прабабуся (носій чистого генофонду) несе яйця, з яких вилуплюються бабусі. Ті, через декілька тижнів, починають нести яйця, з яких вилуплюються курки-матері. Все це поки що відбувається або в Штатах, або в Британії. Після того майбутні курки-матері (тобто курчата, яким виповнилося два тижні) вантажаться в спеціальний контейнер і летять до свого замовника. Летять рейсовим літаком, я десь читав, що більша частина перевозиться або американськими (бо Tyson Foods – американська компанія), або Lufthansa Group (бо EW Group – німці), але все змінилося після початку Ковіду. Бо Дональд Трамп заборонив перельоти між США та континентальним Китаєм і в результаті основним перевізником на той час стали Singapore Airlines. В одному з моїх найулюбленіших подкастів, AvTalk, в той час розповідали, що Сингапурські Авіалінії відгороджували приблизно половину літака рейсом Нью-Йорк — Сінгапур для термінових вантажів в Китай (і що, власне, Сингапурські Авіалінії заробляли більше на перевезенні вантажів, ніж на перевезенні пасажирів) і, я так думаю, значну частину з того складали курчата-майбутні матері для птахофабрик Китаю.

Читайте також: Розвінчуємо економічні міфи про післявоєнну відбудову

З точки зору Китаю, курятина є найбільш соціально важливим джерелом протеїну. Без неї неможливо нагодувати всіх мільярд+ китайців. Тому ЦК КПК з початком ковіду докладав максимальних зусиль для того, аби постачання американських та британських курчат не перервалося, а також інвестувало якісь божевільні гроші в спробу вивести свою породу курей, які зможуть давати таку ж або приблизно таку ж кількість м’яса. В них зараз є своя порода, але вона все одно по своїх здатностях набирати вагу і нести яйця дуже сильно відстає від обох основних порід і Китай продовжує закупівлі в США та Британії. Для Китаю найбільшою проблемою того, що Дональд Трамп перервав повітряне сполучення між США та Китаєм, було не те, що китайці не зможуть кудись долетіти, а те, що птахофабрики в континентальному Китаї не зможуть отримувати постійне постачання несучок-бабусь зі Штатів на їхні мегафабрики з виробництва птахів.

Теоретично курка-несучка живе п’ять-сім років. Проте всі курки, що залучені у виробництві бройлерів, несуться настільки інтенсивно, що вони (вибачте за визначення) зношуються і починають втрачати свої якості приблизно за півтора року. І їх треба регулярно замінювати.

От один з листів (прибрав адресатів та компанії, які там згадував, замінивши їх крапками), що я надсилав десяткам респондентів у травні минулого року (мовою оригіналу):

***

"Привет! Есть вопрос по экономическому бойкоту России. Есть следующий нюанс: самым дешевым мясом в РФ (и в Украине, да и в мире сейчас) является мясо курицы. Это стало возможным благодаря тому, что компании по производству мяса курицы превратились в абсолютно индустриализированные предприятия, максимально эффективно выращивающие и перерабатывающие кур в мясо и мясные продукты. В этом процессе есть несколько ключевых потенциальных bottlenecks, основных два – комбикорма (этот реалистично никак не перекрыть) и племенные куры. Так получилось, что вся мировая промышленность по производству курятины держится на двух компаниях по производству кур-несушек, которые максимально эффективны в производстве бройлеров. Обе компании – американские, Aviagen и Cobb-Vantress, и имеют 90% рынка того, что называется меганесушками (или бабушками) – они продают несушек (бабушек), которые, в свою очередь, несут яйца для производства массовых несушек (мам), которые, в свою очередь, уже несут яйца, из которых выращивают бройлеров на продажу. Проблема эта настолько велика, что американцы считают, что одним из серьезных ударов в возможной торговой войне с Китаем является отказ поставок в Китай бабушек-несушек, так как заменить их невозможно, а курятина в структуре потребления протеинов в Китае имеет самую высокую долю и является мясом бедного населения, очень чувствительного к колебаниям цен на ключевой для них продукт. Китай в прошлом году даже торжественно сообщил в Женьмин Жибао о том, что им наконец-то удалось вывести свой собственный сорт бабушки-несушки и они стали намного меньше зависеть от импорта.

Проблема индустрии производства курятины в том, что бабушки, в силу очень сильной эксплуатации, очень быстро изнашиваются и должны заменяться примерно раз в год-полтора. Перекрытие этого канала поставок в Россию в течение года приведет к подорожанию куриного мяса минимум на 30% в связи с очень большой разницей в яйценоскости и наборе веса у альтернативных пород, включая китайские. Поэтому, в дополнение к неизбежному инфляционному росту цен, произойдет еще и рост цен в силу существенного уменьшения эффективности производства. К сожалению, у меня нет никаких контактов в этих компаниях, но он должен быть точно в ХХХ [компании, в которой работает адресат письма]. Можно по возможности выяснить какие-то контакты на этом поприще, чтобы организовать кампанию по давлению на них, чтобы они прекратили бизнес в РФ (ни Aviagen, ни Cobb-Vantress не приостановили бизнес с Россией)? Я бы тогда передал контакты для дальнейшей работы *** и ***, которые по отдельности организовали очень эффективные группы лоббирования крупных корпораций для остановки их бизнеса в РФ (я сам участвую чуток в одной из них)".

Читайте також: Путін знизив прайс і використовує колишніх корисних ідіотів

***

Приблизно три місяці тому чи то в Комерсанті, чи то в Вєдомостях була стаття про те, що в Росії свинина стала дешевшою за курятину. З основною думкою про те, що успіхи розведення російської свиней очевидні, процент жирів у маслі постійно підвищується, а ї*ала у всіх такі ситі, що курятину вже не їдять. Я ще тоді звернув на неї увагу, бо такого в нормальній економіці бути не може.

У сучасній економіці градація тваринного білка по його вартості на полицях магазинів не змінюється вже давно: червоне м’ясо (яловичина та свинина) дорожчі за біле м’ясо (філе курки), котре дорожче за сіре м’ясо ("Ніжки Буша"), котре дорожче за яйця. Структура споживання білка корелює з рівнем достатку різних верств населення – тобто чим більше їдять яловичини, тим багатше суспільство, при підвищенні рівня бідності попит зміщується спочатку в курятину, а потім – в яйця.

Схоже на те, що зараз в Росії проходить процес повернення синьої птиці, як називали в СРСР курей місцевого вирощування, які виглядали так, ніби померли своєю смертю, і тому криза з нестачею і підвищенням ціни на курятину та яйця має системний характер і не минеться сама по собі.

Я не знаю, чи мої листи річної давності допомогли в цьому, але в цьому контексті для мене важливий результат, а не авторство того руху, який привів до такого результату.

Чому це важливо? Тому, що без високого рівня суспільного невдоволення, в якому холодильник перемагає телевізор, змін в Росії і її поразки у війні з Україною не буде. А кожна нова черга за яйцями (особливо перед Новим Роком, олів’є та оселедцем під шубою) та кожна нова синя птиця за ціною двох довоєнних бройлерів наближає цю перемогу.

P.S. Завдяки читачам, виявив, що один з двох виробників все ще присутній в Росії, зараз буду думати що з цим робити.

Джерело

Про автора: Сергій Будкін, засновник інвестиційної компанії FinPoint, інвестиційний банкір

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів