Малий та середній бізнес зазвичай не готові до релокації

Вадим є дослідником та консультантом проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”, в рамках якого аналітики досліджують релокацію та розробляють інтерактивний посібник для представників малого та середнього бізнесу. Валентина очолює KSE Graduate Business School і безкоштовно разом із колегами консультує підприємців з питань переміщення. Вона називає це “професійним волонтерством”. З обома експертами ми говорили у ефірі “Новин економіки” на телеканалі Еспресо (ефір з Вадимом Бізяєвим, ефір з Валентиною Сахно).

Понад 2000 компаній вже переїхали у безпечні регіони за допомогою Міністерства економіки та державних компаній. Міністерство пропонує бізнесу обирати для релокації дев’ять безпечних областей, але переважна більшість компаній їдуть у Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Представники місцевих органів влади навіть конкурують за бізнес-переселенців, оскільки це і нові робочі місця, і податки у місцеві бюджети.

“Релокація відбувається в цілому успішно, але як будь-яке нове явище не обходиться без складнощів. І ось якраз ці складнощі ми у своєму дослідницькому проєкті аналізуємо, щоб у подальшому їх уникати і щоб бізнес міг переїжджати тимчасово або на постійне нове місце з меншими втратами”, — пояснює Вадим Бізяєв.

Перевозити бізнеси допомагають державні компанії “Укрзалізниця” та “Укрпошта”. Спочатку потенційні бізнес-переселенці подають заявку на релокацію через електронні майданчики (на Prozorro Sale), а далі контактують із обласними військовими адміністраціями. У безпечних регіонах при кожній адміністрації є відповідальні за релокацію, вони й супроводжують бізнес безпосередньо. 

Але однієї технічної можливості переїхати недостатньо, щоб розпочати роботу на новому місці. Щоб прийняти правильне рішення, бізнесу бракує інформації. Чи треба їхати взагалі? Як саме їхати? Куди? З чого починати на новому місці? Якраз на ці питання відповідають бізнес-консультанти.

“Ми аналізуємо систему, всі ланки переміщення. Говоримо як з тими підприємцями, які вже перемістилися, так і з тими, яким не вдалося переїхати. Дізнаємося, які прогалини виникають, на яких етапах, які ланки потребують покращення. І робимо інтерактивний довідник, який допоможе підприємцям переїхати без зайвих витрат”, — каже Вадим Бізяєв. Посібник з’явиться у листопаді і буде безкоштовним для підприємців.

Ще одним викликом для бізнесу під час переїзду є комунікація з постачальниками, клієнтами та співробітниками. 

“Не всі співробітники їдуть разом із місцем роботи. Як ми бачимо, це тільки 25-30%. Інші залишаються вдома, тому що на новому місці співробітникам потрібно знайти житло. Зазвичай їде не одна людина, а вся родина”, — додає Валентина Сахно.

Переїхати може будь-який бізнес: і великий, і малий. Хіба що ви заробляли на здачі в оренду нерухомості або обробляли поля. І навіть у таких випадках фермери вивозять техніку та врожаї, а девелопери розпочинають нові проєкти на безпечних територіях. 

Найлегше перебратися на нове місце роботи представникам креативних професій, чий робочий інструмент — це комп’ютер. Не складно виїхати і сервісним компаніям: парикмахерським, салонам краси, невеликим кафе, клінінговим компаніям і т.д. Такі професіонали зазвичай ніде не реєструються додатково і тому можуть не потрапити у офіційну статистику релокованих. А ось невеликим виробництвам — швейним цехам, меблевим фабрикам, консервним заводам — переїхати складніше. Наразі на захід пересувається й один з великих східних виробників хлібобулочних виробів. 

“Великі компанії зазвичай вже мають такі плани на екстрені випадки, вони називаються планами швидкого реагування на зміну ситуації. Це може бути не тільки війна, це можуть бути стихійні лиха, тощо. А малий і середній бізнес зазвичай до цього не готовий”, — каже Вадим Бізяєв.

Якщо спочатку до бізнес-консультантів зверталися підприємці, які рятували свої активи і прагнули просто переїхати у безпечне місце, то зараз запити більш усвідомлені. Валентина Сахно каже, що тепер бізнесмени ретельно обирають, куди рухатися, а іноді розмірковують про створення “запасного аеродрому” для свого бізнесу у разі загострення ситуації на фронті, а не про терміновий переїзд. З’явилися і такі явища, як повторна релокація, коли підприємці переїжджають вдруге. Частина бізнесів повертається додому після звільнення українських територій. Є також запити від підприємців на рестарт бізнесу, на перезавантаження.

“Один з клієнтів, з яким ми працювали, — компанія Creative Depo. До 24 лютого вони працювали у сегменті В2В, тобто розробляли креативи для іншого бізнесу. Але після повномасштабного російського вторгнення цей сегмент зник, і компанія перефокусувалася на сегмент В2С, тобто на звичайних людей”, — наводить приклад Валентина Сахно. Найскоріше ви бачили футболки цієї компанії “I am Ukrainian”. Одним із звичайних людей, які таку футболку носять, є Володимир Зеленський.