Маска миротворця для Китаю

"Сі  змінює свою точку зору на війну проти України", - приблизно так пишуть світові медіа. Звучить правдоподібно, але тут варто пояснити всі складові логіки лідера КНР. 

Перше: в Саудівській Аравії Китай боровся за довіру Глобального Півдня. А країнам того ж африканського континенту не потрібна війна, вони переживають за хліб та стабільність в їхніх регіонах.

В конкуренції за симпатії третього світу Піднебесна мусить конкурувати з саудитами, які також вирішили з "держави-бензоколонки" перетворитися на глобального лідера. Саудівська Аравія особливо не обтяжена дружбою з Московією, тому й китайцям якось не годилося вдавати з себе адвокатів "Джека-різника".

Будьмо відверті, у Піднебесної чимало органічних причин для роздратованості щодо РФ, включно з блокадою зернової угоди: вона  обернулася проблемами із продовольством у країнах Глобального Півдня, в тому числі — в Китаї. Та найголовнішою претензією до московитів є непередбачуваність термінів війни, яка дестабілізує світ.

Читайте також: Зустріч в Саудівській Аравії: Захід і неЗахід почали діалог

Друге. Китай використав форум для протидії США, що намагаються  ізолювати Пекін. Очікуйте, що політика Сі буде дволикою.

З одного боку, він і надалі заграватиме з європейськими столицями, крутитиме тим самим Макроном, як циган сонцем, пропонуватиме нові мирні ініціативи по Україні й на пару з Ердоганом добиватиметься відновлення зернового коридору.

З іншого, мірятиметься амбіціями із США. Наприклад, одночасно з форумом у Джидді, Китай та Мордор скерували 11 патрульних кораблів в район Аляски. Враховуючи війну в Україні та напруженість навколо Тайваню, "спільні навчання" двох держав інакше, як провокацією, назвати важко.

Третє. Взаємини між Китаєм і Московією багаторівневі та значно складніші, ніж виглядає зі сторони.

Москва і Пекін доклали чималих зусиль, аби позбутися усіх накопичених образ у взаєминах,  щоб зосередитися на цілях, де сходяться їх інтереси. При цьому, Сі не боїться завдати удару Росії — особливо, якщо її дії загрожують інтересам КНР.

Читайте також: У Саудівській Аравії Китай "злив" Росію

Москва інколи намагається відгавкуватися, та в підсумку програє. Нещодавно російські прикордонники проявили жорстокість до декількох китайців, протримавши їх декілька годин на кордоні. У китайських мережах розійшлося відео брутального догляду громадян КНР, і блогери розкручували тему, що "Росія не варта тих випробувань, які Пекін переживає через позицію США та їхніх союзників".

Тому можна говорити про початок проукраїнського тренду в дипломатії Китаю. Але треба розуміти, що політика Пекіна ніколи не буде ні проукраїнською, ні проросійською: вона завжди буде прокитайською, і формуватиметься винятково їх національним інтересом, а попутники можуть бути різними.  Як то кажуть, Китай настільки великий, що в нього може бути лише один партнер — це він сам.

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.