Чому багато аптек – це добре для споживача. Аналіз цін на фармринку

При цьому, ліки залишаються чи не єдиним товаром із найнижчою інфляцією — 12,4% за рік, тоді як загальний рівень цін в Україні зріс на 44,2%. І саме конкурентний ринок, як зазначають експерти, допомагає утримувати ціни на прийнятному рівні та забезпечує українцям зручний доступ до медикаментів. Розберемося детальніше, як формується вартість.

Ціни на ліки: Україна та ЄС

Поширена думка про те, що нібито ліки в Європі дешевші, не враховує особливостей систем охорони здоров'я. За даними досліджень, у 84% випадків безрецептурні препарати в Україні коштують дешевше, ніж в Європі, для рецептурних препаратів ця цифра становить 78%. В середньому, ціна упаковки ліків в Україні на 30% нижча за європейську.

Чому ж склалося враження, що в ЄС ліки доступніші? Справа в розвиненій системі реімбурсації (механізм повного або часткового відшкодування державою вартості ліків), медичного страхування та державних програм підтримки. Пацієнт у ЄС сплачує лише частину вартості або взагалі отримує ліки безоплатно – решту покриває страховка чи держава. В Україні ж, як зазначає менеджерка Комітету з охорони здоров'я Європейської бізнес-асоціації Олена Ситенок, реімбурсується у 30 разів менше препаратів, аніж у країнах ЄС.

При цьому, ціни на препарати в рази нижчі. Наприклад, популярний знеболювальний препарат "Нурофен" в Україні коштує від 189 до 345 гривень за 24 капсули, тоді як у Європі його повна ціна становить щонайменше 322 гривні за 20 капсул. Проте європейський споживач може платити менше завдяки страховому покриттю та державним програмам.

Особливості українського фармринку

В Україні ситуація інша – понад 85% ліків реалізується через роздрібну торгівлю, оскільки система реімбурсації та медичного страхування ще недостатньо розвинена. В таких умовах, оскільки пацієнти здебільшого купують ліки самостійно, розгалужена мережа аптек відіграє важливу соціальну роль, забезпечуючи максимальну доступність медикаментів.

І хоча кількість аптек на душу населення в Україні вища, ніж у країнах ЄС, це компенсує відсутність розвиненої системи відшкодування вартості ліків. При цьому, середній товарообіг однієї української аптеки значно нижчий – 239 тисяч євро на рік проти 806-1331 тисяч євро в країнах Східної Європи. Конкуренція між аптеками в Україні відбувається переважно через якість сервісу та зручність розташування, оскільки можливості впливати на ціну обмежені встановленими націнками. Фактично, роздрібна мережа забезпечує те, що держава наразі не може запропонувати через програми реімбурсації – широкий доступ населення до необхідних ліків.

Хто формує ціну на ліки та як

Структура формування цін на ліки спростовує ще один поширений міф про надприбутковість аптечного сегмента:

●       базову вартість препарату – близько 72% – закладають виробники;

●       дистриб'ютори – до 10%;

●       аптеки – орієнтовно 18%.

Показово, що за останні десять років середньозважена операційна націнка в Україні знизилася з 23% до 14%, як свідчать дані Proxima Research International. Це найнижчий показник у регіоні, особливо порівняно з сусідніми країнами: в Румунії вона становить 16%, у Польщі – 19%, а в Угорщині – 20%. При цьому чистий прибуток аптечних мереж складає приблизно 4% від обігу, враховуючи всі операційні витрати.

Важливу роль у підтримці доступних цін, як пояснюють експерти галузі, відіграють маркетингові договори між учасниками ринку. Вони дозволяють аптекам компенсувати низьку операційну націнку та утримувати конкурентні ціни для споживачів. Практика показує: коли зростає частка маркетингових виплат, операційна націнка знижується.

Шляхи зниження цін: досвід "Доступних ліків"

Експерти також наголошують, що для подальшого покращення доступності ліків необхідно зосередитися на співпраці з виробниками, які формують основну частку вартості. Успішним прикладом такої взаємодії є програма "Доступні ліки", де виробники погоджуються на суттєве зниження цін в обмін на гарантований обсяг закупівель.

Для препаратів, реалізованих за програмою "Доступні ліки", діють обмеження націнок 10% та 15% на гурт і роздріб відповідно. Для препаратів із Національного переліку встановлено граничну гуртову надбавку 10%, а на роздрібному ринку – 15-25% залежно від вартості. Проте, як зазначають учасники ринку, виробники часто встановлюють значно вищі націнки, які іноді сягають до 500%.

"Підхід до регулювання цін на ліки має бути зваженим і враховувати інтереси усіх учасників ринку – від виробників до аптечних мереж. Регулювання лише гуртових і роздрібних націнок не забезпечує повного контролю за ціноутворенням, адже 70% вартості ліків формують виробники", – наголошує голова громадської спілки "Всеукраїнська фармацевтична спілка ФАРМУКРАЇНА" Тетяна Котляр.

У контексті обговорення нових законодавчих ініціатив щодо регулювання фармринку важливо зберегти баланс між економічною ефективністю галузі та доступністю ліків для населення, що особливо актуально в умовах воєнного стану, наголошує фармспільнота.