На порядку денному - усвідомлена єдність

Притомні люди посміялися з марення Пєскова про те, що використання Україною західної зброї — це "успіхи демілітаризації".

Але це безумство має свою, схиблену, безумну логіку. Так, як і марення Путіна, коли він називає "декомунізацією" руйнування цивільної інфраструктури та енергетичних чи промислових обʼєктів.

У Кремлі, очевидно, свідомі провалу програми-максимум з поглинання України. Але їм не вперше задовольнятися програмою-мінімум. Вони вважають, що мають час. Тому хочуть знекровити Україну, втримати ту її частину, що зможуть — а потім навалитися ще раз.

Про плани чергувати примирення та атаки їхні речники говорять, не приховуючи.

Уже зараз понад 60% надходжень України від експорту — це агропродукція. Більш ніж половина бюджету формується завдяки зовнішній допомозі. У Кремлі це породжує надії.

Читайте також: Україні треба демонструвати, що вона – своя для західного світу

Україна вже зараз має принципово змінити внутрішню політику. Перейти до формули виживання і розвитку.

1. Усвідомлена єдність. Жорсткий мораторій на "ср*чі". Анонімні телеграм-канали, хейтерство і пошук порошинок в оці одне одного мають бути зупинені. Переслідування за політичною ознакою — також. Справи, порушені з політичних мотивів — закриті.

Максимально залучений і розширений формат робочих груп, платформ і майданчиків для вироблення рішень за участі різних партій і експертів громадянського суспільства.

2. Прозорість і сутнісний контроль. Відкритість усіх процедур, процесів і кошторисів, не повʼязаних безпосередньо з воєнними задачами. Парламентський і суспільний контроль, свобода слова — але не для "ср*ча", а для фахової предметної дискусії.

3. Справедливість і правосуддя. Завершення перезавантаження судової, антикорупційної й правоохоронної систем під контролем громадськості, з безпосереднім залученням міжнародних експертів.

Читайте також: Якщо владу цікавить результат, а не епічна картинка...

4. Недоторканність і розвиток громад. Спрямування коштів з програм допомоги на облаштування "життєвого простору" українців у громадах. Контроль з боку держави та суспільства, але без політичного полювання на неугодних.

5. Абсолютний пріоритет ВПК і повʼязаних із ним наукових, освітніх, інвестиційних програм. Співпраця з союзниками, залучення технологій і інвестицій — при розширенні власної участі і втіленні власних розробок.

Усе це реально. Усе це збігається з вимогами, які треба виконати на шляху до НАТО і ЄС.

Виконання чи невиконання цих пунктів покаже, хто бажає виживання і розвитку України й відповідально над цим працює, — а хто планує "поцарювати та втекти".

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.