"Корейський варіант", "мінські угоди", "залізні гарантії": експерт Їжак про можливі сценарії закінчення війни

"Баланс сил є гарантією корейського миру. США підтримують Південну Корею військовим контингентом у 28 тисяч осіб, сучасними системами ППО та авіацією. Але такий формат гарантій має свої недоліки. Він створює фізичний бар’єр, який стримує масштабну війну, але водночас фіксує поділ території. Український же варіант демілітаризованої зони має бути сучасним – модульним і адаптивним, відносно простим для розгортання і відносно простим для згортання та переміщення", - зауважує експерт.

Він також згадує про Мінські домовленості, підписані у 2014 і 2015 роках, які на папері виглядали як система гарантій: чіткі зобов’язання з контрольними датами. Однак при цьому вимагали від України змін у внутрішній політиці: внесення поправок до Конституції, закріплення особливого статусу Донбасу, проведення виборів на умовах, узгоджених із Москвою та представниками так званих "ДНР" і "ЛНР". 

"Метою виконання Мінських угод для РФ було те саме, що зараз вкладається російськими спікерами у слова "демілітаризація" і "денацифікація", – позбавлення України сил оборони, окрім церемоніальних, і так само політичних інститутів, окрім символічних. Це були інструменти встановлення російського протекторату над Україною. Втім, РФ не змогла досягти цього протягом років "імплементації" Мінських угод, а також протягом років широкомасштабної агресії", - коментує Їжак. 

Він вважає, що повторення Мінських угод неможливе, навіть якщо РФ назве їх "Стамбульськими угодами". 

Експерт наголошує, що мир можливий за умов надійних міжнародних гарантій: "Включення України у систему розширеного ядерного стримування НАТО наразі не виглядає реалістичним. Однак є висока імовірність колективної реакції, подібної до тієї, що діє в НАТО". 

За його словами, оптимальна модель гарантій для України виглядає комплексною: вона повинна мати тригер колективної реакції (військовий і логістичний механізм швидкого підсилення), високий потенціал національних сил оборони та інженерно захищену лінію розмежування або кордон із РФ. Але доводиться враховувати й те, що надійної колективної реакції у широкому спектрі гібридних загроз, зокрема воєнізованих, у світі ще не відпрацьовано. 

Олексій Їжак вважає, що Східна Європа та Україна враховують корейський досвід гарантій. На початку 2025 року Україна, Польща, країни Балтії, Фінляндія вже не будуть зв’язані обмеженнями Оттавської конвенції щодо протипіхотних мін для зупинки просування російських військ. Водночас формується європейська коаліція, яка за американського сприяння готова до певної форми гарантій Україні у разі зупинки війни на лінії фронту. 

"Питання гарантій безпеки на стратегічну перспективу не зводиться лише до військових інструментів. Архітектура гарантій має бути збалансована між опорою на власні сили, союзницьку допомогу та нові технології війни. Іншими словами, стримуючи російського агресора, маємо водночас робити Україну привабливою для дружніх інвестицій", - резюмує експерт.