Пошкоджені навіть озимі: яких збитків завдав сільському господарству України аномально холодний травень

Цьогорічний травень – аномально холодний

Травневі заморозки – загалом звичне явище для України. Однак цього року травнева погода більше нагадує ранню весну і дивує навіть метеорологів.

"За середніми даними за 30 років заморозконебезпечний період в Україні  закінчується 25 травня.  Тобто самі заморозки у травні не є унікальним явищем, але за їхньою тривалістю та інтенсивністю ситуація дійсно унікальна", – каже у коментарі Еспресо агрометеоролог Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.

У кількох областях 11 та 12 травня фіксували температурні рекорди. А середня добова температура повітря в найхолодніші дні була нижчою від норми на 5-8 °С. Крім того, на значній території України була здебільшого хмарна погода, тож тривалість сонячного сяйва виявилася значно меншою. А це теж позначилось на розвитку рослин.

"Ще одним несприятливим фактором стало те, що тривалий час в Україні не було опадів. Дефіцит вологи був значний, тож верхні шари ґрунту були сухими. Якби було достатньо вологи, то негативний вплив заморозків був би не таким суттєвим, – каже Тетяна Адаменко. – Однак до кінця цього тижня ми очікуємо дощі, тож імовірність заморозків уже мінімальна".

Найбільше постраждали ранні овочі та сади

За словами агрометеоролога, проблема в тім, що в Україні був дуже теплий березень, через що дерева практично одночасно почали цвісти, а потім потрапили під заморозки у квітні. А те, що пережило квітневі заморозки, постраждало від травневої хвилі заморозків.

"Звичайно, ситуація в різних регіонах різна. Але найбільше постраждали плодові та ранні овочеві культури", – каже Тетяна Адаменко.

www.freepik.com

За словами керівника Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівщини Ярослава Кардаша, саме на ранніх культурах фермери отримують найбільші заробітки, тому часто поспішають.

"Найбільш теплолюбивими є столовий буряк та морква, особливо, якщо вони вже посходили. При цьому у деяких районах, які ближче до Карпат, було навіть -5. Це критично для цих культур, – каже він. – Звичайно, якщо фермери бачитимуть, що значна частина посівів пошкоджені, ще є час пересіяти. Але це додаткова культивація, отже, додаткові витрати. Зрозуміло, що в підсумку все це позначиться на ціні".

Водночас на Закарпатті, де також сніжило, фермери, які спеціалізуються на ранній городині, здебільшого уникнули великих втрат, оскільки більшість ранніх овочів вирощують у теплицях. Постраждали хіба що площі під полуницею, які були відкриті.

Пошкоджені навіть озимі, які пристосовані до морозів

Не все добре, за словами Тетяни Адаменко, і з основними сільськогосподарськими культурами: є пошкодження ярого ячменю, гороху, сходів кукурудзи. 

"Є навіть пошкодження листкової поверхні озимих зернових культур, що взагалі є унікальним явищем, бо озимі культури витримують морози. Але в період розвитку, коли йде закладка колоска, тобто самого хліба, повинні бути температури вище 15 градусів. А в нас було 8–9 градусів", – каже Тетяна Адаменко.

За її словами, ситуація з пшеницею проблематична, бо навіть у науковій літературі немає обґрунтованих даних про вплив заморозків у період закладки колоса на урожай.

Ілюстративне фото, джерело: ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області

"Ми бачимо, що є зменшення листкової поверхні, її має бути достатня кількість, аби рослина могла сформувати нормальний колос. Тобто високого врожаю пшениці цього року черкати не варто. Він, за експертною оцінкою, повинен бути середній", – каже Тетяна Адаменко.

Не буде ні черешень, ні абрикос, ні персиків

"Утрати не просто суттєві - я б сказав,  критичні. Особливо на заході України. Наприклад, на Закарпатті та Івано-Франківщині 11 травня випав сніг. Все, що було не в теплицях, можна сказати, помножене на нуль, – каже голова асоціації "Укрсадпром" Тарас Минко.

www.freepik.com

За його словами, у найскладнішій ситуації господарства, які мають сади. Адже дерева, особливо на великих площах, складно захистити від заморозків. Тож сади постраждали не лише на півночі та заході країни, а й на півдні.

"До прикладу, одне наше підприємство в Херсонській області, тобто на півдні, де традиційно тепліше, яке має понад 130 га садів, втратило понад 60% урожаю. Втрати аличі – 100%, абрикос та черешні – до 70%, яблука – до 50%", – каже він.

Ще більше постраждали кісточкові – черешні, абрикоси, сливи на Закарпатті та в Чернівецькій області, тобто ближче до Карпат.

При цьому, за словами Тараса Минка, проблеми з урожаєм не лише через приморозки. Через холодну погоду бджоли майже не літають, тож не відбувається запилення. Тобто навіть ті рослини, де цвіт не пообмерзав, не зможуть дати доброго урожаю, бо бджоли їх не запилюють.

Відтак сподіватись на низькі ціни на фрукти, особливо кісточкові, не варто. 

"Щодо персика, то в останні роки в Україну його значною мірою імпортували з Туреччини. Але там через холодну погоду врожай персиків практично втрачений. Отже, доведеться імпортувати з більш віддалених країн, а це вже вищі витрати на логістику. Крім того, пропозиція фруктів на зовнішньому ринку буде обмежена, і це позначиться на ціні".

У ЄС фермери також потерпають від вибриків погоди цієї весни. Це, звичайно, позначиться на цінах на ринку, але для підприємств ситуація не критична, бо їхні збитки покриває страховка. За словами Минка, в Україні страхові компанії не хочуть страхувати аграріїв від утрат урожаю через погодні аномалії.

"У державі також немає механізму підтримки фермерів у таких ситуаціях. Тому ми готуємо звернення до Мінагрополітики з проханням розробити варіанти підтримки садівників, які втратили врожай через погоду і можуть через це збанкрутувати. Без підтримки матимемо хвилю банкрутств у галузі, адже сади потребують значних інвестицій, і часто це кредитні кошти", – каже він.