Рішення ЄСПЛ щодо Росії можна назвати найсильнішим за останні 25-30 років — Павліченко

Наскільки вагомим є це рішення і чи можна констатувати, що це створює певний прецедент, або підсилює вже наявні позиції у міжнародних судах? Про це в ефірі Громадського радіо розповів більше Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. 

"Це рішення можна назвати, мабуть, найсильнішим рішенням ЄСПЛ за останні 25-30 років, це точно. І, зокрема, щодо збройної агресії, щодо якої цей же Європейський суд з прав людини досить обережно висловлювався, або навіть утримувався, коли йшлося про війну у колишній Югославії, про агресію Росії на різних територіях, у тому числі — 2008 рік, захоплення грузинських територій, міждержавна справа "Грузія проти Російської Федерації". Теж був, скажімо так, дуже неартикульований підхід ЄСПЛ у цій ситуації. Зараз дуже чітко розставлені акценти. І в цьому рішення ЄСПЛ дає абсолютно чітку аналітичну, юридичну констатацію факту агресії і наслідків, які витлумачуються в світлі порушень Європейської конвенції з прав людини", — наголосив Павліченко.

За його словами, значення цього рішення важливе і для закріплення на рівні міжнародного права.

"Передовсім, ми маємо декілька процесів, які на сьогоднішній день рухаються синхронно — це справа на розгляді в Міжнародному кримінальному суді. Пам’ятаємо дві відкриті конкретні справи, які стосуються депортації українських дітей, і обстрілів об’єктів критичної енергоінфраструктури. І питання створення реєстру збитків, зокрема, для відшкодування потерпілим внаслідок російської агресії і обґрунтування юридичних підстав так само для створення цього реєстру збитків", - повідомив він.

Далі, за словами Павліченко, - створення спеціального трибуналу з питань агресії. І ось ЄСПЛ абсолютно чітко і логічно вбудовує в оці процеси так само рішення, яке можна сприймати, як таке, що дає чітке визначення всіх основних порушень з посиланням на норми порушень законодавства у сфері міжнародного порушення прав людини. Тому що ЄСПЛ закріплює виключно визначений порядок прав, але в контексті війни.

"Тобто, те, що ЄСПЛ завжди уникав робити, на сьогодні він зробив дуже професійно, із сильним акцентом і відповідними констатаціями того, як Росія вчинила ці порушення. Це рішення прокладає місток у майбутнє, бо далі йтиметься про конкретні засоби, які покликані виправити цю ситуацію. І Росія, як держава, яка несе відповідальність за вчинення цих порушень, буде змушена виконувати ці заходи. Це значить, що якщо постане питання, якщо йтиметься про конкретних жертв, які будуть зазначені у подальших і в цьому рішенні, про відшкодування, яке виплачуватиметься, або яке мають отримати ці жертви, а ми говоримо про десятки тисяч людей, які перебували в місцях несвободи, зазнали втрат матеріальних через агресію Росії, звичайно виникне питання про те, а як примусити Росію це все зробити, коли вона на сьогоднішній день, по-перше, вийшла з системи ЄСПЛ, а, по-друге, не виконує жодних рішень, і є, скажімо так, недоговірною державою.

Це є питання, і це питання повернення Росії у правове поле, без якого так само буде неможливо реалізувати виконання цього рішення", — зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.