The Economist написав, що українська делегація у Женеві нібито розділилася у питанні щодо закінчення війни на два табори. В ОП відреагували

Про це пише ВВС.

За словами Офіційного представника президента України Дмитра Литвина, що "після свого відходу Єрмак ні на кого не впливає".

Крім того, Литвин прокоментував саму динаміку угоди: "Не існує такої речі, як "швидка або повільна" угода. Віддати території без жодних гарантій — це було б швидко. Забезпечити щось справді цінне — потребує часу".

Про що йде мова в публікації 

За словами журналіста британського видання The Economist Олівера Керролла, для участі в "мирних переговорах" Росія й Україна обрали більш прагматичних представників. Тобто, один табір, який очолює колишній керівник розвідки України Кирило Буданов вважає, що краще швидко погодитися на умови президента США Дональда Трампа і поставити крапку у воєнних діях. Водночас інша група делегації на чолі Андрія Єрмака не дуже зацікавлена у підписанні угоди.

Президент України Володимир Зеленський, за оцінкою журналістів, намагається балансувати між цими двома підходами, водночас маючи власне бачення переговорного процесу.

"Розбіжності виникають і всередині української делегації. Одне крило, очолюване Будановим, вважає, що інтересам України найкраще служить швидке укладення угоди під егідою США, і побоюється, що вікно можливостей може незабаром закритися. Але інше крило, яке, очевидно, все ще перебуває під впливом суперечливого колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака, який пішов у відставку через корупційний скандал, набагато менш зацікавлене у цьому. Зеленський, здається, балансує між двома групами, маючи при цьому власні ідеї", - пояснюють у відомстві.

The Economist наголошує: навіть попри пожвавлення переговорів, сторони залишаються далекими від угоди. Багатотрекова структура американських зусиль дозволяє Кремлю контролювати темп процесу, а російський диктатор Володимир Путін фактично зберігає право вето, утримуючись від припинення вогню.

Одним із найбільш чутливих питань залишається територіальне. Хоча війна, як зазначає видання, йдеться не лише про землю, а про суверенітет України, вимога Росії щодо відмови Києва від укріплених позицій на Донбасі стала символічним вузлом переговорів.

"В ідеалі, Україні потрібна довгострокова угода, включаючи водонепроникний договір про безпеку з Америкою. Але це вимагатиме вимушення Росії до поступок, а не лише України. А це означає реальний тиск Америки на Росію, який застосовується зубами", - додали у матеріалі.

• У понеділок, 16 лютого, делегація України прибула до Швейцарії, де відбудеться новий раунд тристоронніх переговорів зі Сполученими Штатами та РФ. 
• Президент США Дональд Трамп заявив 17 лютого перед новим раундом перемовин у Женеві, що "це буде дуже просто". Також він закликав Україну сісти за стіл переговорів.