Про це йдеться у дослідженні, опублікованому на сайті Oxford Academic.
Широко поширена думка, що нейрони генерують сприйняття, думки і дії, випускаючи електричні імпульси, звані потенціалами діями або шипами.
Одна з проблем полягає в тому, що дані елементи по суті завжди "стріляють " на певному рівні і зі спонтанними коливаннями, навіть коли не зовсім зрозуміло, що відбувається в результаті.
"Але повинен існувати якийсь принцип роботи, який дозволяє нам думати і діяти в реальному часі перед обличчям цієї постійної мінливості",- пишуть вчені.
Читайте також: Чому робота мозку гіршає. 10 небезпечних причин
Команда дослідників поспостерігала за мишами та поведінкою їх нейронів під час різних дій. Мовчання вважається міжспайковим інтервалом, а клітини - частиною кліки (групи), що генерує сприйняття та думки в реальному часі. В той же час нейрони, що мають атипові інтервали, є частиною кліки, яка генерує дії і сприйняття думки в даний час.
"Ці осередки належать до однієї групи, збірки. Це дуже загальний висновок про те, як інформація про нейрони кодує інші відомості , - заявляють автори наукової роботи. Застосовуючи цю нову теорію нейронної автоінформаціі, вони ідентифікували 15 груп клітин в корі і гіпокампі мозку, які працюють разом , щоб визначити, в якому місці знаходиться людина, активувати цикли сну, і визначити якими будуть її реакції на те, що вона бачить ".
Читайте також: Бути п'яними без вина. Як сон робить з нас "живих зомбі"
Це дослідження важливе в рамках кращого розуміння принципів роботи мозку, який все ще вивчений недосконало.
Так, вчені спостерігали за мишами під час гри, де на "стіну" вказували променем світла, і якщо тварина прогризала дірку саме там, куди воно падало, то отримувала винагороду. "Це просте завдання, але ми все ще погано розуміємо як мозок його виконує ", - кажуть науковці.
"Щоб ідентифікувати клітинні кліки, які допомагають миші успішно впоратись із завданням, ви повинні з'ясувати, як виглядають інтервали між інтервалами нейронів, коли вони виходять зі свого нормального діапазону", -пишуть науковці.
"Ці осередки потім переміщуються у так званий "несподіваний стан" (наприклад, коли надто балакуча людина раптом стає мовчазною) і починають діяти як єдине ціле . Саме тоді нейронні кліки збираються разом, щоб закодувати хід думок або безліч дій. Якщо це відбувається постійно, то не несе великого обсягу інформації, і стан лишається схожим на звичайний", - додають дослідники.
Читайте також: Люди не стануть сильнішими і не будуть жити довше. Вчені пояснюють, чому наш вид досяг межі розвитку