НАТО відповідатиме на кібератаки, а не лише оборонятиметься, - Столтенберг

"Протягом 70 років НАТО захищало наші народи у фізичному світі. Зараз НАТО має зробити те саме у кібернетичному світі. Щоб досягти цього, ми маємо бути озброєні найновішими технологіями та повною мірою використовувати їхні переваги, одночасно зводячи до мінімуму будь-які можливі ризики", - зауважив керівник НАТО.

Він нагадав, що кібернетичні атаки можуть бути такою ж мірою руйнівними, як і напади з використанням звичайної зброї. Єдина атака може завдати шкоди на мільярди доларів для економіки країн-союзниць, заблокувати роботу глобальних компаній, паралізувати критичну інфраструктуру, підірвати демократію демократичну систему та мати руйнівний ефект для оборонних спроможностей.

За словами Столтенберга, з часом ця загроза лише зростає: кібернетичні атаки стають дедалі частішими, більш складними та більш руйнівними. Їх джерелом є як держави, так і недержавні актори, часто дуже віддалені від місця подій.

"НАТО не має імунітету проти цього. Ми стикаємося з підозрілою активністю проти наших кібернетичних систем кожного дня. З розвитком нових технологій кібернетичні загрози стануть лише більш небезпечними, якщо враховувати системи штучного інтелекту та машини, які здатні навчатися. Ці технології фундаментально змінюють саму природу засобів зброї, і цей вплив можна порівняти лише з наслідками промислової революції у минулому", - зауважив Генеральний секретар НАТО.

Він наголосив, що Альянс докладає зусиль, щоб адаптуватися до цієї нової реальності. Лідери країн-союзниць погодилися з тим, що кібернетичні загрози можуть стати приводом для активації статті 5 Вашингтонського договору, за якою атака на одного з союзників сприймається як загроза та атака проти всіх. Тож НАТО розглядає кіберпростір з військової точки зору, на рівні із суходолом, морським та повітряним просторами.

Столтенберг нагадав, що на Брюссельському саміті НАТО минулого літа було прийнято рішення створити Оперативний центр із захисту кібернетичного простору, як один з ключових елементів військового командування. У цьому контексті країни-союзниці погодилися координувати діяльність національних підрозділів з кібернетичної безпеки та використовувати їх в ході операцій та місій Альянсу. Ці зусилля підвищили ефективність НАТО у кібернетичному просторі.

"Ми зараз більш обізнані щодо існуючих загроз та є більш стійкими до кібернетичних інцидентів. Жодна спроба атаки проти систем НАТО не мала успіху та не вразила наші захищені мережі. Жодна з таких спроб не завдала шкоди нашим операціям... Але ми також маємо подумати про те, яким чином ми можемо стримувати атаки у кібернетичному просторі", - наголосив Столтенберг.

Він зауважив, що для досягнення цілей стримування та упередження кібернетичних загроз НАТО діяти так, щоб ті, хто мають намір вчинити кібернетичний напад, були переконані: Альянс не обмежиться лише заходами оборонного характеру, коли піддається атакам, і відповідатиме на них. «Ми можемо і будемо використовувати весь спектр спроможностей, які є у нашому розпорядженні», - додав Столтенберг.

Генеральний секретар нагадав, що лідери країн НАТО проведуть зустріч в Лондоні 3-4 грудня поточного року. Під час цього саміту питання щодо кібернетичного захисту та кібернетичного стримування буде серед пріоритетів.

Він зауважив, що у зусиллях з упередження кібернетичних загроз НАТО активно співпрацює з Європейським Союзом, що дозволяє знижувати рівень кібернетичної небезпеки та запобігати конфліктам.