"Мангали" на даху і десант, що не вміщається всередину: які проблеми виникають у росіян із БМП та колісними бронемашинами

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Текст упорядкував Роман Яворський, "Еспресо".

Як росіяни використовують на фронті колісні бронемашини та БМП

Російська армія до 2022 року мала типові напрацювання щодо алгоритмів використання бойових машин піхоти, колісних ББМ та інших видів легкої бронетехніки. 
До початку повномасштабної війни проти України сухопутні війська Росії відпрацьовували передовсім "наскрізні атаки". Ці атаки повинні були виглядати так: спочатку артилерія придушує позиції противника, згодом мотострілецький підрозділ з танками та БТР/БМП стрімко розгортається в бойовий порядок, захоплює передбачені наказом рубежі й врешті закріплюється на них.

Однак практика використання легкої бронетехніки у повномасштабній війні проти України виявилась діаметрально протилежною від доктринальних напрацювань росіян, пише CDI, і це, зрештою, визнають і самі росіяни. Тепер основним форматом використання БМП та інших видів легкої бронетехніки у рашистів стали "кавалерійські набіги" на позиції ЗСУ. При такій тактиці росіяни використовують свої бронемашини передовсім для того, щоб якомога швидше доставити штурмові загони на місце, де вони надалі повинні самостійно вести бойові дії. При цьому кількість десанту може сягати 30 осіб, а діють вони за підтримки однієї чи двох бойових броньованих машин.

Щодо озброєння, то росіяни вважають, що для ефективної вогневої підтримки десанту під час його висадки потрібна щонайменше 30-міліметрова автоматична гармата.

А от для стрільби з закритих позицій БМП та інші види легкої бронетехніки росіяни не використовують. Причина – слабкий рівень захисту бронемашин.

Які проблеми мають росіяни з бронетехнікою

Базовою проблемою для російських окупантів фахівці Консорціуму оборонної інформації називають низьку фактичну місткість бронемашин радянського зразка. На практиці вона виявилася значно меншою, ніж "на папері". Конструктори, розробляючи бронемашини за радянських часів, не передбачали, що ББМ перевозитимуть особовий склад з амуніцією та боєприпасами з розрахунку на кілька діб бойових дій. І тепер у десантне відділення російських БМП усіх типів фактично вміщаються лише чотири повністю екіпірованих штурмовики.

"Саме через неможливість розмістити необхідну кількість бійців десанту з відповідною екіпіровкою армія РФ практикує доставлення особового складу до місця висадки саме на даху бронемашин. Ще один фактор, який впливає на розміщення десанту саме на даху ББМ, – це неможливість швидко та в повній амуніції висадитись із десантного відділення бронемашин радянського зразка", – йдеться в матеріалі CDI.

Читайте також: Універсальна і дуже маневрова: що відомо про італійську броньовану машину Puma, яка є на озброєнні ЗСУ

Іншою проблемою є відсутність прямого контакту між екіпажем бронемашини та десантом під час штурмових дій. Через це росіяни не можуть ефективно координувати дії бронетехніки та штурмових загонів.

Як армія РФ намагається покращити захист бронемашин

Головною причиною втрат легкої бронетехніки росіян під час "кавалерійських набігів" на позиції ЗСУ є підрив на протитанкових мінах, і лише на другому місці тут ураження ударними БПЛА Сил оборони України. Однак попри це російські військові ігнорують питання посилення протимінного захисту своєї легкої бронетехніки.

Натомість основну увагу окупаційні війська приділяють захисту бойових броньованих машин від загрози згори – ударних українських безпілотників. З цією метою рашисти набудовують над легкою бронетехнікою імпровізовані конструкції для посилення захисту, які називають "мангалами" або "сараями".

ремонт пошкоджених БМП армії РФ у польових умовах

Поява "мангалів" зумовлена необхідністю посилити захист в проєкції "згори", не вдаючись до конструктивних переробок бронемашин. "Сараї" якоюсь мірою захищають броньовані машини від ударних БПЛА, які мають кумулятивне або осколково-фугасне спорядження.

А от захистом десанту на даху машини такі конструкції нехтують, просто даючи для розміщення бійців десанту додатковий простір.

"Доволі показово, що самі російські військові були вимушені відмовитись від використання в штурмових діях радянських БТР-70 через незадовільний рівень захисту та ергономіки. Також цікаво, що російські окупанти вважають доволі гарним рівень протимінного захисту колісних бронеавтомобілів ЗТЗ-С "Ахмат", але наголошують на поганому рівні надійності управління та неможливості відкрити броньовані двері в разі перекидання машини після підриву", – розповідають у Консорціумі оборонної інформації.

Читайте також: "Супербізони", що ефективно маневрують на будь-якому бездоріжжі: що відомо про канадські бронетранспортери ACSV та їхні можливості

Застосування легкої бронетехніки РФ на фронті

Упродовж тривалого періоду наприкінці 2024 року та на початку 2025-го російські війська використовували в атаках здебільшого піхоту. У квітні 2025 року окупанти знову почали масово залучати до бойових дій бронетехніку – по всій лінії фронту. Про це повідомляли в Інституті дослідження війни ISW.

Так, представник луганського угруповання ЗСУ підполковник Дмитро Запорожець повідомляв, що 12 квітня українські військові відбили масштабну механізовану атаку противника неподалік Часового Яру. Ворожа рота залучила щонайменше 13 одиниць бронетехніки, цивільні автівки та мотоцикли. На Новопавлівському напрямку українська бригада опублікувала відео, на якому зафіксовано наступ росіян за участі понад 20 бойових машин, зокрема десятка БМП. Також 12 бойових машин ворога Сили оборони знищили під час механізованого штурму біля Вільного Поля.

У ISW припускають, що торік росіяни почали використовувати при штурмах цивільні авто через нестачу бронетехніки. За підрахунками Міжнародного інституту стратегічних досліджень IISS, що їх цитувало NewsWeek, росіяни втратили 3700 БМП і бронетранспортерів. За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на середину квітня росіяни за час повномасштабної війни з Україною втратили вже понад 22 тисячі броньованих машин.

Активізація бронетехніки, вважають в ISW, може свідчити про бажання військово-політичного керівництва РФ отримати тактичні переваги перед ймовірним припиненням вогню.

Використання броньованих машин Силами оборони України

На цьому тлі недоліків російської бронетехніки колісні ББМ українського виробництва переважають за рівнем захисту, і на цьому наголошують самі росіяни.

"Застосування колісних бронеавтомобілів класу MRAP для швидкої доставки особового складу в ЗСУ завжди справляє разючий психологічний ефект для російських окупантів, котрі не мають ефективних засобів протидії для такого роду маневрів. Але при цьому при використанні легких бронемашин необхідне прикриття важким озброєнням, зокрема танками", – пише CDI.

бронеавтомобіль ЗСУ класу MRAP, фото: gettyimages

Поєднання легких бронемашин та важкого озброєння гарантує ефективність, зокрема під час боїв в урбанізованій місцевості. Під час ведення бойових дій у міській місцевості рашисти вважають для себе особливо небезпечним, коли Сили оборони України для контратак використовують поєднання танків та легких бронемашин із 30-мм автоматичними гарматами. При цьому Консорціум оборонної інформації наголошує, що, за оцінками самих окупантів, українські колісні ББМ та бронеавтомобілі мають достатньо високий рівень захисту, порівняно із радянською бронетехнікою.

Якими повинні бути українські бронемашини

Експерти переконані, що, вивчивши практику росіян, що стосується використання та імпровізованого посилення захисту своїх колісних бронемашин та БМП, Сили оборони можуть зробити необхідні висновки щодо вдосконалення своїх колісних ББМ та бойових машин піхоти.

Читайте також: Розроблено в Німеччині, виготовлено в Україні: що відомо про універсальні БМП Lynx – таких у росіян немає

Наприклад, потрібно вдосконалювати українські зразки легкої бронетехніки, розвиваючи напрям з установкою бойових модулів на колісні бронеавтомобілі, зокрема модулі з 30-мм гарматою. Також важливо реалізувати технічні рішення, що гарантуватимуть прямий зв’язок між екіпажем ББМ та бійцями десанту, яким необхідно ще й надавати вогневу підтримку з бортового озброєння.

Також, зважаючи на недоліки російських бронемашин, потрібно посилювати протимінний захист, стійкість від перевертання та надійність управління в умовах бойових дій.