У якому стані перебуває окупована росіянами Запорізька АЕС та які існують ризики для України 

Еспресо пояснить, чим може загрожувати ядерний тероризм такого типу з боку Росії та які можливі сценарії його розвитку.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. 

Які є сценарії майбутнього розвитку подій та як РФ використовує небезпечний об’єкт в окупації

Перш за все, причиною оцінки реальних ризиків фахівцями стало те, що з квітня 2025 року питання можливості контролю ЗАЕС з боку США, а також перспективи домовленостей України із США щодо роботи над цим в кооперації набули практичного характеру. Відтак йдеться про кілька можливих сценаріїв розвитку подій.

Експерти, у першу чергу, відмітили зростаючий тиск на Україну з боку керівництва організації МАГАТЕ, зокрема і безпосередньо від її очільника Рафаеля Гроссі. Тут йдеться про те, що просування ідеї можливості “продуктивної дискусії” з “Росатомом” містить додаткові ядерної та радіаційної небезпеки.

Рафаель Гроссі, Фото: reuters

Відтак будь-яка співпраця із РФ у питанні ЗАЕС, зокрема і її обговорення, дозволяє Кремлю виграти час та нівелювати свою відповідальність за окупацію ядерного об'єкта, зберігаючи інструмент шантажу і торгів. 

Переходячи до сценаріїв розвитку подій, наразі обговорюють чотири таких: 

1. ЗАЕС повернути в Україну. 
2. ЗАЕС залишається за Росією. 
3. ЗАЕС працює в об’єднанні РФ з українською енергомережею. 
4. (Згідно з пропозицією "російського директора ЗАЕС" Черніччука та РФ) Частина енергоблоків ЗАЕС працює на Україну, а інші на Росію – внаслідок розділення розподільчих електричних систем 330 kV і 750 kV на дві частини: одна приєднується до України, інша до енергомережі РФ, відповідно.

Саме останній шлях є реальною підміною військово-політичних проблем інженерними заходами. Таким чином Росії лише вдасться нарощувати ескалацію та розширить поле для маневру, прикриваючись ширмою конструктивних пропозицій. 

Фото: Reuters

В контексті такої російської пастки, фахівці наголошують, що Україна повністю не впливає на електричні підстанції і лінії електропередач, які росіяни намагаються відновлювати і будувати нові для живлення ЗАЕС виключно із Росії. І саме у цьому питанні зобов’язання не вражати електричні мережі РФ – це шанс для Росії завершити спокійно заплановані роботи, аби самостійно заживити атомну станцію під свої потреби.

Знову ж таки, у випадку четвертого сценарію – Росія негайно пошкодить на лівому березі річки Дніпро розподільчі пристрої електричних ліній 750 kV Дніпровська і 330 kV Феросплавна, через які заживлення станції під свої потреби проводить Україна. Однак це вже за заїждженим сценарієм продадуть світу як “чергове порушення домовленостей” з боку українських сил. Надалі РФ залишиться лише отримати схвалення на від МАГАТЕ та США й продовжити санкціоноване підключення до своїх систем по одному з кількох напрямків. 

Отже, четверта пропозиція – це спосіб розмити відповідальності РФ за втрату Запорізької АЕС. Відтак і сценарій з новою компанією-адміністратором за будь-якої конфігурації сторін розроблено РФ або за участі РФ – він повністю відповідає інтересам Кремля. 

Важливо, що лише за наступних два сезони 2025 року, враховуючи, що США може стати посередником, Росії вдасться досягнути таких цілей: 

• повністю під'єднати ЗАЕС до своїх мереж під свої ж потреби, завершивши будівництво десятка тимчасових лінії, які навіть зможуть накрити сітками від дронів;
• Зруйнувати розподілення енергоживлення ВРП ЗАЕС і ЗТЕС по лініях електропередач Дніпровська 750 kV і всі 330 kV Феросплавна;
• отримати беззаперечну підтримку та захист США і очільника МАГАТЕ щодо своїх зусиль з забезпечення енергоживлення ЗАЕС від енергомережі РФ;

Водночас ослабити російський контроль може хоча б мінімальне повернення Україною під свій. Адже отримання доступу до станції відкриє для усього світу стан непридатності енергоблоків до експлуатації, і відповідно, системні та деструктивні-небезпечні дії РФ на ЗАЕС стануть загально доступною інформацією. таким чином вдасться зруйнувати міфи очільника МАГАТЕ Гроссі про міфічну професійність “Росатому” то довести факти мародерства країни-терористки.

Чому підключення Запорізької АЕС до російських мереж становить небезпеку

Фото: Reuters

Що ж до самих причин заживлення АЕС під свої потреби від енергомережі Росії, то у цього є очевидна політичний складник. Йдеться про намагання “довести” неспроможність “Укренерго” координувати надійним енергоживленням ЗАЕС від енергомережі України в результаті знеструмленням ліній Дніпровська і Феросплавна. Інша ж причина – набуття можливості повністю контролювати енергоживлення власних потреб ЗАЕС, а їх втрату завжди пов’язувати з Україною. 

Також фахівці вчергове акцентують на непрофесійності наявного російського персоналу на станції, який не зміг би працювати із реакторами АЕС РБМК і ВВЕ440. Останні приїхали заробити “легкі гроші” без дозволів “Ростехнадзору” на експлуатацію реакторів ВВЕР-1000, 1200 в Росії, та також без досвіду їх експлуатації в Китаї, Індії, Туреччині та Білорусі. Таким чином, робота електрогенераторів ЗАЕС на потужності в енергосистему РФ – це задача яку російська частина персоналу не здатна виконати і при аварійних процесах у стані «холодний зупин» покладалась на “Росатом”. Відтак робота з “гарячим зупином” – це занадто важке завдання для таких “професіоналів”.

Не сприятиме цьому і неналежний технічний стан, довготривале хімічне пошкодження трубчатки парогенераторів, зруйнована система ремонтів і технічного обслуговування, втрата українських інженерів і фахівців робочих спеціальностей ремонтного персоналу. 

Є і інший сценарій, за яким можуть діяти росіяни в контексті шестирічної заборони на використання ядерного палива – вивантаження останнього в басейн витримки. І, враховуючи продемонстровані нарости борної кислоти на зовнішній частині приямка ГА201 – аварійного запасу борної кислоти систем безпеки контайменту реакторного відділення, який вони теж готові ремонтувати. 

Фахівці підкреслюють, що такий спосіб зберігання нічим не гірше, ніж у басейні витримки. Однак важливим є те, що системи охолодження останнього неможливо системи охолодження порівнювати із наднадійними умовами захищеності і резервування охолодження ядерних збірок в активній зоні реактора.

Великою проблемою у цьому випадку є те, що в МАГАТЕ, за свідченнями українських експертів, може не знайтись фахівець відповідного рівню, який міг би об’єктивно оцінити ситуацію на місці.

Критичним у повному контролі РФ над заживленням станції своїми мережами є те, що у них залишається можливість без порушень за 7-8 годин вивести реактор із стану “гарячий зупин” у критичний стан із нейтронною потужністю до 2% відсотків. Таким чином Росія може здійснювати ядерний шантаж у разі недосягнення бойових цілей. 

Ба більше, важливим також є те, що без зовнішнього енергоживлення вивести реактор на мінімальноконтрольований рівень потужності  після такого майже неможливо. 

Саме у зв’язку з наведеними факторами підключення ЗАЕС до російських мереж не можна допустити, адже це призведе до системної руйнації підстанцій і лінії електропередачі Дніпровська і Феросплавна. 

Які переваги має Україна

Для початку, ми все ще зберігаємо за собою можливість знеструмлення ЗАЕС як тільки у нас з’являється підозра, що росіяни почали операції з переведення реактора у критичний стан для відновлення залишкових енерговиділень дворічної й півторарічної давнини. 

Фото: npp.zp.ua

Також Україна може контактувати з фахівцями країн Великої сімки, аби ті могли політично переконувати керівництво РФ та МАГАТЕ у тому, що Запорізька АЕС – це не інструмент бойових дій і шантажу світу. 

Доволі суттєвим є той факт, що Україна має 23 доби для роботи аварійних генераторів, а потім ще три тижні до пошкодження активної зони реакторів і басейнів витримки, і це навіть не враховуючи мобільні системи енергоживлення і відведення тепла від басейнів витримки і активних зон реакторів при надзвичайно низьких залишкових енерговиділеннях. Відтак витрачати такий часовий плацдарм – це нерозумно і небезпечно. 

То як Україна може прийти до успіху в такій ситуації? Фахівці наголошують, що передусім необхідно унеможливити підключення ЗАЕС до енергомереж РФ під власні потреби.

Державі необхідно ігнорувати шантаж знеструмлення станції та не сприймати імітацію загроз, поки вона перебуває в російській окупації. Окрім того, варто розглядати всі недоступні напрямки заживлення ЗАЕС від ПС Молочанськ, ПС Мелітополь, Каховка, Дніпрорудне та підстанції 35 kV, як потенційні джерела ризику, що будуть використані росіянами як інструмент впливу. 

Якщо ж підсумовувати, що роботу на потужності ЗАЕС до її звільнення необхідно унеможливити, зокрема і шляхом припинення розмов про шестирічні обмеження щодо ядерного палива. 

Що важливо, фахівці стверджують, що росіяни залишать нам абсолютну розруху на станції, а тому нам потрібно бути готовими до цього ментально, а також мати технічні засоби та час, аби продемонструвати, що будь-які маніпуляції РФ – це міфи, які працюють тільки в умовах вакууму знань і дезінформації, а також інженерної деградації.

Зводячи всі задачі українського “Енергоатому” до однієї – необхідно шукати проактивні можливості завадити виведенню реактора в критичний стан і на потужність.

Експерти підсумовують, що нові факти й документальні підтвердження ядерного тероризму Росії, а також замовчування їх з боку МАГАТЕ, стали чинниками, які спонукали росіян до відповідних дій, які спрямовані на зміщення акцентів на шкоду Україні. Таким чином РФ намагається збудувати реальність, де вона активно бореться за ядерну безпеку.

Читайте також: Як Росія обходить санкції та що з цим робити. Аналітика Консорціуму оборонної інформації