Як Україні зберегти "морський коридор", якщо угода в Ер-Ріяді почне діяти. Аналітика Консорціуму оборонної інформації

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Можливі ризики угоди між Україною, США та РФ в Саудівській Аравії

Одним із підсумків перемовин між Україною, Росією та США у Саудівській Аравії в березні 2025 року стало досягнення домовленості про безпеку судноплавства у Чорноморському регіоні. Угоди підписано не було, але про рішення оголошено трьома сторонами. Всіх деталей анонсовано також не було, але принаймні відомо, що в разі остаточного досягнення угоди кораблі Чорноморського флоту РФ мають лишатись у східній частині акваторії Чорного моря. 

Скепсис та недовіру до гіпотетичної угоди відразу висловили багато експертів та посадовців: Україна відтиснула Росію з Чорного моря, а тепер завдяки "допомозі" США флот РФ повернеться і Росія знову атакуватиме Україну?

Наскільки реальним є такий розвиток подій? Україна справді змогла військовими методами кардинально змінити ситуацію в Чорному морі: знищила або пошкодила значну частину Чорноморського флоту Росії, змусивши його відступити до Новоросійська; відкрила власний судноплавний коридор без участі Росії та Туреччини; забезпечила проходження суден, попри російські загрози. 

Потенційні ризики, які під виглядом "безпеки судноплавства" несе угода, ініційована США та Росією, очевидні.  Це і легітимізація присутності Росії в Чорному морі – Москва неодмінно використає угоду як привід для повернення військових кораблів та поновлення загроз для України. І можливість нових ударів по українських портах – РФ може наполягати на "зоні безпеки", що фактично обмежить українську активність та дасть Росії більше можливостей для атак. А ще швидке послаблення санкцій – Кремль домагається відновлення доступу до SWIFT та послаблення обмежень на експорт, що дозволить фінансувати агресію. 

Тож угода, вважають експерти, лише створить проблеми, а не вирішить їх: країна-агресор вже публічно задекларувала, що буде дотримуватись умов щодо безпеки судноплавства у Чорному морі лише після комплексного зняття санкцій Заходу, що наразі не відбулось. 

Варто проаналізувати всі варіанти розвитку подій предметно. 

Що таке "морський коридор" України в Чорному морі

"Морський коридор" пролягає від  портів "Великої Одеси" (у містах Одеса, Чорноморськ та Південне) до придунайських портів Рені та Ізмаїл. Маршрут "коридору" прокладений у прибережній зоні та дає оптимальний варіант для руху суден.

При цьому робота портів у Херсоні та Миколаєві, нагадаємо,  лишається заблокованою: вихід з цих портів у відкрите море пролягає через Кінбурнську косу, яку досі контролюють російські окупаційні війська. 

Що дало функціонування "морського коридору"? За підсумками  року роботи "морського коридору", яка стартувала влітку 2023 року після виходу Росії із "зернової угоди", ВМС України забезпечили прохід майже 10 тисяч суден. З українських портів було вивезено 100 мільйонів тонн різних вантажів, зокрема аграрної продукції, що є доволі близьким до показників на момент до повномасштабного вторгнення РФ.

Протягом цього часу Росія в той чи інший спосіб атакувала українську портову інфраструктуру або ж самі судна, аби ускладнити роботу морського коридору. 

Чим Росія била по "морському коридору"

Росія била дронами-камікадзе типу "Шахед" - по інфраструктурі придунайських портів України. Балістичними ракетами - по суднах під час завантаження безпосередньо в порту Одеси. Морською авіацією, скидаючи по маршруту проходження суден, вірогідно, донні морські міни, як це було в грудні 2023 року. Нарешті всіма доступними агресорові засобами - по енергетичних об'єктах, що живлять портову інфраструктуру та під’їзні шляхи до самих портів. 

Варто також нагадати й про епізод, який мав місце 12 вересня 2024 року, коли РФ використала Ту-22М3 для удару ракетами Х-22 по цивільних суднах у нейтральних водах поблизу узбережжя Румунії. Тоді пошкодження отримав балкер із зерном, який прямував з українського порту "Чорноморськ".

Тож немає сумнівів, що Росія вдасться до вже знайомих дій знову. При цьому країна-агресор значно розширила та вдосконалила інструменти для посилення такого роду атак.

Які нові інструменти має РФ для атак на "морський коридор"

Морські дрони. Протягом 2023-2024 років Росія продемонструвала кілька зразків надводних безпілотників власної розробки, зокрема ГРК-700 "Визир" та "Мурена-300С".

Заявляється, що такі дистанційно керовані апарати можуть мати дальність застосування до 500 кілометрів та нести бойову частину (або інше корисне навантаження) до 500 кілограмів.

РФ має можливості для серійного виробництва таких катерів-камікадзе, запускатись вони можуть з території тимчасово окупованого Криму. Окреслене в рамках домовленостей у Саудівській Аравії 23-25 березня 2025 року формулювання "кораблі ЧФ РФ мають лишатись у східній частині Чорного моря" цілком може бути використане агресором для маніпулювання: мовляв, безпілотні катери під таке визначення не підпадають.

Російський морський дрон ГРК-700 “Визир”

Морська авіація. "Ядро" морської авіації Чорноморського флоту РФ складає 43-й окремий авіаполк із базуванням на кримському аеродромі "Саки", який має у своєму складі літаки типів Су-24М та Су-30СМ.

Ворог раніше заявляв про використання Су-30СМ для протидії нашим морським безпілотникам. Але не варто виключати варіант, за якого російські військові почнуть використовувати літаки морської авіації для прямих ударів протикорабельними ракетами типу Х-31 по цивільних суднах, які рухатимуться "морським коридором".  

Субмарини. ЧФ РФ на початок 2025 року безпосередньо у водах Чорного моря мав у своєму розпорядженні чотири підводні човни із семи формально наявних на початок повномасштабного вторгнення. 

Субмарина "Ростов-на-Дону" була потоплена 3 серпня 2024 року; ще два підводні човни зі складу Чорноморського флоту після вторгнення 24 лютого 2022 року Росія не змогла провести через протоки Босфор та Дарданелли, тож використовує їх для операцій в Середземному морі.

Кожен із підводних човнів, що залишаються в Чорному морі, може брати на борт не тільки чотири крилаті ракети "Калибр", але й до 18 потужних торпед,  калібру 533-мм,  або ж до 24 морських мін.

Це дає ворогу можливість приховано розставляти міни на маршрутах цивільного судноплавства або ж взагалі для торпедування цивільних суден, користуючись тим, що військово-морські підрозділи України  наразі не мають розвинутої складової для протичовнової боротьби.

Як Україна може протидіяти російським атакам на "морський коридор"

Сили оборони України мають засоби для повноцінної протидії ворожим морським дронам та частково – для протиповітряного прикриття цивільного судноплавства. Частково, бо ж потрібна значно більша кількість засобів, які б дозволяли збивати балістичні та надзвукові крилаті ракети, які Росія використовує в тому числі для ударів по цивільних суднах та портовій інфраструктурі.

Крім того, поки триватиме повномасштабна війна РФ проти України, діятимуть відповідні положення "Конвенції Монтре", які заборонятимуть пропуск в Чорне море кораблів країн-учасниць війни та кораблів нечорноморських країн.

Ці обставини формують конфігурацію, за якої в разі, якщо РФ піде на нові удари по цивільному судноплавству, Україні доведеться звертатись до Туреччини. Чим може допомогти Туреччина? Дипломатією та силовими діями, адже саме Туреччина контролює прохід через Босфор і Дарданелли. Саме Туреччина має найпотужніший флот на Чорному морі - 12 підводних човнів, 16 фрегатів,  корвети та ракетні катери.  Крім того, для прикриття "морського коридору" України буде необхідна пряма допомога від європейських країн НАТО, зокрема Франції та Великої Британії. Зокрема, в рамках контрактів цими та іншими європейськими країнами НАТО слід ставити питання про організацію місії постійно діючої "повітряної поліції" для прикриття "морського коридору"  від можливих повітряних атак РФ. При цьому мова може йти не тільки про постачання для Сил оборони України додаткових літаків та засобів ППО, але й пряму участь сил "повітряної поліції" НАТО в Румунії для патрулювання вод Чорного моря, принаймні в обмеженому районі біля гирла Дунаю та акваторії навколо придунайських портів України.

І, звісно, необхідно добиватись від країни-агресора дій, які приведуть до розблокування виходів у море з портів Миколаєва та Херсона. Це той крок, що суттєво наблизить нас до перемоги у цій кривавій війні. І до того дня, коли Україна поверне не лише свою землю, а й буде господарем і "морського коридору", і всього морського простору, який їй належить та зафіксований в міжнародних угодах.  

Сергій Згурець, директор інформаційно-консультаційної компанії Defense Express, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.