Зброя масового обману: що таке дрони-приманки і як Росія та її союзники шукають способи здолати ППО

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Що таке БпЛА-приманки і для чого їх використовують

Дронами-приманками називають безпілотники, що симулюють характеристики бойових дронів. Їхня головна місія – протидія засобам виявлення і ураження повітряних цілей.

Завдяки недорогим БпЛА-приманкам противника змушують противника витрачати дорогі боєприпаси на хибні цілі. Крім того, ці дрони є основою стратегії прориву протиповітряної оборони. Завдяки приманкам агресор перевантажує сенсорні системи і дезорієнтує ракети з тепловим і радіолокаційним наведенням.

Агресія РФ проти України, особливо на її широкомасштабному етапі, стимулювала розвиток безпілотних апаратів-приманок.

БпЛА "Герберa", фото: x.com/distant_earth83

"Застосування таких технологій відбувається не лише на тактичному рівні, а й демонструє технологічний прогрес у розробці недорогих, автономних та високоефективних засобів маскування, які імітують ключові сигнатури справжніх цілей – акустичні, візуальні, теплові й радіолокаційні", – йдеться в матеріалах CDI.

Росія та її союзники у виготовленні дронів-приманок намагаються поєднати низьку вартість виробництва з інноваційними підходами, проводячи експерименти з роями дронів-приманок, модульними системами, високоточними радіоелектронними чи тепловими імітаторами та ін. Мета – боротися з ефективними системами ППО. Методика – перевантаження та симуляція замість прямого знищення, маніпулювання сприйняттям сенсорів замість фізичного ураження цілі. Тобто можна говорити про нові стандарти ведення бойових дій у повітряному просторі.

Які дрони-приманки виготовляє Росія

Основними видами російських безпілотних літальних апаратів – приманок є "Герань/Гербера" та "Пародія". Вони з'явилися на озброєнні в РФ у 2023-24 р.р. Ці дрони імітують іранський дрон-камікадзе Shahed-136 своєю дельтаподібною формою та профілем польоту.

Читайте також: Молодший брат "Шахеда" чи "шахед для бідних": що таке БПЛА "Гербера" і чим небезпечний новий російський дрон

Перші повідомлення про новий російський безпілотник "невстановленого типу" датований другою половиною липня 2024 року. В ніч на 24 липня дрон вдруге збили над Києвом – БПЛА впав на відкритій місцевості та залишився майже неушкодженим.

Оглядачі Defense Express, описуючи дрон, наголошують, що він "зібраний з доволі низькою культурою виробництва" – його корпус зроблений з пінопласту, а внутрішній відсік обшитий фанерою. Всередині встановлені системи навігації, управління, акумулятори, а також 4G-модем з картою українського оператора мобільного зв'язку. Бойова частина відсутня.

"Якщо робити дрони з фанери, пінопласту та пластику, то може здатися, що це дурня якась, бо виглядатиме він не дуже красиво. Але такий безпілотник буде більш ефективним, бо його важче буде побачити радіолокаційною системою. Якщо ще й пофарбувати певними типами фарби, то його буде важко побачити візуально. А якщо на двигун поставити глушник, то його ще й буде важко почути", – так ветеран російсько-української війни, майор Нацгвардії у відставці Олексій Гетьман пояснював, чому не варто кепкувати з матеріалів "Гербери".

"Головне управління розвідки підтвердило, що ворог намагається використовувати такі безпілотники для з'ясування місць базування або наших комплексів протиповітряної оборони, або мобільних бригад, які здійснюють атаки", – зазначав в етері телеканалу "Еспресо" директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець..

Щодо "Пародії", то це менший високоплан, який навіть оснащений лінзами Люнеберга для імітації радіолокаційного підпису Shahed-136. Обидва типи оснащені малими бензиновими двигунами, що забезпечують інфрачервону та акустичну сигнатуру, як у "шахедів".

"Фактично вони імітують радіолокаційний, візуальний та тепловий сліди ударних безпілотників, не несучи великого заряду. Російські сили запускають ці приманки великими роями разом із реальними баражуючими боєприпасами, такими як Shahed-136 та Lancet. Тактика змішаного баражу (операція "Хибна ціль") змушує Україну витрачати цінні ресурси (мобільні групи, ЗРК) на помилкові цілі, що підвищує шанс проходження справжньої зброї", – описують російські приманки фахівці Консорціуму оборонної інформації.

Китайські безпілотники-приманки

CDI пише, що китайські військові ретельно аналізують закордонні конфлікти, шукаючи уроки маскування. Так дослідження війни НАТО в Косово допомогли визначити, що співвідношення приманок і реальних цілей 1:1 підвищує виживаність приблизно на 40%, а співвідношення 3:1 змушує противника витрачати на 70% більше боєприпасів (втрати справжніх цілей знижуються вдвічі). Як наслідок, Китай інвестував у широкий асортимент приманок: надувні прототипи танків, пускових установок ЗРК, літаків з тепловими випромінювачами, що симулюють тепло двигунів.

Крім того, Китай активно розвиває технології рою дронів та приманок, щоб протидіяти сучасним системам ППО з інфрачервоним наведенням. Так у 2021 році було продемонстровано морський варіант стелс-безпілотника GJ-11 – він випускає групу малих повітряних приманок, що роями прямують до ворожих кораблів. По суті, це мініатюрні крилаті ракети без боєголовок, але з електронними та тепловими випромінювачами.

Приманки фальшиві сигнатури імітуючи радіолокаційні відбиття та тепловий вихлоп винищувачів. Кораблі провокують на обстріл зенітними ракетами по фантомних цілей.

Ще один китайський продукт розробила команда з Нанкінського університету аеронавтики та астронавтики. Йдеться про повітряну платформу, що під час польоту розділяється на кілька менших автономних дронів.

"Ця нова модульна система дронів імітує природну аеродинаміку насіння клена, дозволяючи головному дрону випускати до шести менших субдронів. Кожен із цих апаратів може автономно маневрувати, зависати, планерувати та виконувати завдання за призначенням, зокрема спостереження, радіоелектронну боротьбу, стеження та точкові удари. Концепція – перетворення одного дрона на рій – додає непередбачуваності у використанні дронів у військових операціях", – описує безпілотник CDI.

Згідно з дослідженням журналу Acta Aeronautica et Astronautica Sinica, працюючи як єдине ціле, система здатна долати більші відстані швидше, ніж окремі дрони. І навіть після розділення кожен субдрон зберігає понад 40% вищу ефективність польоту порівняно з традиційними конструкціями, забезпечуючи стабільну бойову спроможність у складних умовах. Перевага системи полягає в адаптивності та тактичному ефекті раптовості. Один дрон, наблизившись, розділяється на кілька цілей і перевантажує системи стеження багатьма об’єктами з різними траєкторіями польоту. Такі безпілотники можна застосовувати для відволікаючих місій перед атакою, придушення ППО та розвідки в реальному часі.

БпЛА-приманки з Ірану, КНДР і Білорусі

Військова промисловість Ірану активно працює над баражуючих дронів-приманок, що вводять в оману ракети з тепловим наведенням. Так Shahed-136 інколи слугує не лише як ударний дрон, але, завдяки масовому застосуванню, також можу бути приманкою.

Так було, зокрема у вересні 2019 року, одночасний запуск 18 дронів і крилатих ракет перенавантажив оборону саудівського нафтопереробного заводу.

Також у розробці наразі перебуває стелс-БпЛА HESA Sofreh Mahi, що має характерний плоский корпус у формі ромба з двома вертикальними стабілізаторами. Конструкція робить безпілотник малопомітним, зменшуючи ефективну площу розсіювання.

Два дрони-камікадзе, які дуже нагадують ізраїльські баражуючі боєприпаси Harop і Hero-400, представила влітку 2024 року КНДР.

"Ці апарати призначені для патрулювання над полем бою з подальшим ударом по цілі шляхом самознищення. Їхнє використання може служити приманкою для насичення та дезорієнтації систем ППО противника, відволікаючи увагу від інших наступальних дій", – описують безпілотники експерти Консорціуму оборонної інформації.

Щодо Білорусі, то вона розробила власний реактивний БпЛА "Беркут-ВМ". Цей малий реактивний дрон уперше був представлений на виставці озброєння MILEX 2021 у Мінську. Він пофарбований у яскраво-помаранчевий колір для помітності. Спочатку дрон призначався для імітації штурмовиків або крилатих ракет під час навчань білоруських екіпажів ЗРК. Функціонує як багаторазова приманка під час тренувань і є передусім повітряною мішенню для тренування ППО.

білоруський БпЛА "Беркут-ВМ", фото: defence-ua

"Беркут-ВМ" має безхвостову конструкцію типу "дельта" та максимальну швидкість близько 400 км/год. Безпілотник використовує китайський турбореактивний двигун Swiwin SW300 і може летіти пів години на відстань до 110 км.