Молодший брат "Шахеда" чи "шахед для бідних": що таке БПЛА "Гербера" і чим небезпечний новий російський дрон
Вночі 31 липня росіяни завдали одного з найпотужніших ударів дронами за останній час. Для атаки було використано 89 безпілотників. Серед них – новий тип БПЛА, що має назву "Гербера"
Що таке БПЛА "Гербера", як і коли стало відомо про цей дрон
"Гербера" – це російський безпілотний літальний апарат, що використовується російськими агресорами проти України. Його називають спрощеною версією іранського дрона-камікадзе Shahed-136, який у РФ переназвали в "Герань-2".
Перші повідомлення про новий російський безпілотник "невстановленого типу" датований другою половиною липня 2024 року. В ніч на 24 липня дрон вдруге збили над Києвом – БПЛА впав на відкритій місцевості та залишився майже неушкодженим.
"Дрон побудований за схемою "літаюче крило" з двигуном внутрішнього згоряння у хвостовій частині зі штовхаючим гвинтом", – описував Defense Express безпілотник, пофарбований у чорний колір. Дрон був узагалі без бойової частини, тобто він виконував або розвідувальну, або іншу функцію. Тоді як 25 липня сапери Національної поліції знайшли дуже схожий (якщо не ідентичний) дрон, але він належав до ударного класу (дрон-камікадзе).
Ще через кілька днів росіяни оприлюднили відео, що дає змогу ідентифікувати безпілотник як БПЛА "Гербера".
Цей відеоролик оприлюднив російський підрозділ "Сталинские соколы", пов'язаний з особливою економічною зоною "Алабуга" (Татарстан), де виробляються БПЛА "Герань" (російські "шахеди"). Саме іранський дрон у поєднанні з радянським прапором зображено на шевроні підрозділу. У ролику декілька безпілотників білого кольору кружляють у небі, а чорний апарат атакував умовну ціль та вибухнув.
У масованій атаці 31 липня "Гербери" також брали участь, що підтверджено офіційними особами.
"Особливість сьогоднішньої "шахедної" ночі – це обережне обмежене використання дрона нового типу "Гербера". На молекули ще не розібрали, але виглядає як економверсія "Шахеда". Фанера замість композиту, мінімум компонентів, все той же дешевий "мейд ін чіна", – написав на своїй сторінці в соцмережах радник голови Офісу президента України Владислав Власюк.
Як зроблено БПЛА "Гербера"
Оглядачі Defense Express, описуючи дрон, наголошують, що він "зібраний з доволі низькою культурою виробництва". Фахівці, які досліджували БПЛА, виявили, що його корпус зроблений з пінопласту, а внутрішній відсік обшитий фанерою.
Всередині встановлені системи навігації, управління, акумулятори, а також 4G-модем з картою українського оператора мобільного зв'язку. Бойової частини на отриманому екземплярі не було.
Кепкувати з матеріалів "Гербери" не варто, наголошує ветеран російсько-української війни, майор Нацгвардії у відставці Олексій Гетьман.
"Якщо робити дрони з фанери, пінопласту та пластику, то може здатися, що це дурня якась, бо виглядатиме він не дуже красиво. Але такий безпілотник буде більш ефективним, бо його важче буде побачити радіолокаційною системою. Якщо ще й пофарбувати певними типами фарби, то його буде важко побачити візуально. А якщо на двигун поставити глушник, то його ще й буде важко почути", – пояснює військовий експерт.
Дрони навмисне роблять із матеріалів, де якнайменше металу, аби не реагували РЛС. Мовляв, мало естетики – більше ефективності.
Крім того, виробництво фанерно-пінопластових БПЛА є дуже економним. Якщо ціна на Shahed сягає 200 тис. доларів, то "Гербера", як зазначив речник ГУР Андрій Черняк у коментарі для Reuters, обходиться рашистам у $10 тис. за одиницю.
Якими бувають БПЛА "Гербера"
Хоча російська пропаганда намагається представити "Герберу" як "молодшого брата Герані/Шахеда", військові оглядачі наголошують, що мова йде про безпілотник з абсолютно іншими цілями та можливостями.
Виробники переконують, що дрон, розроблений ОКБ ім. Гастелло, може використовуватися для радіоелектронної розвідки, бути дроном-камікадзе або ж хибною ціллю для ППО.
В ударній версії для наведення на ціль використовують телевізійну камеру посередньої якості. Наведення здійснюється оператором вручну, як із FPV-дроном.
"Точність наведення залежить від майстерності оператора, бо навіть на пропагандистському відеоролику можна побачити, що дрон не влучив безпосередньо в ціль, а вибухнув поряд", – йдеться в огляді порталу "Мілітарний". А Defense Express вважає, що потрапляння цього кадру в відеопрезентацію свідчить про те, що в росіян украй обмежена кількість цих БПЛА.
Крім того, оглядачі звертають увагу на відмінність від іранських дронів. "Гербера" обладнана камерою, тоді як Shahed атакує закладену в пам'ять точку координат. Це може свідчити, що дальність польоту дрона з бойовою частиною невелика – в межах дальності прямого радіозв'язку (від кількох десятків до сотні кілометрів, якщо використано ретранслятор). Однак для наведення "Гербери" також може використовуватися інший дрон із ретранслятором, як це зроблено у баражуючих боєприпасах "Ланцет".
Збитий на Київщині дрон мав також дві 3/4G-антени та модем із сімкартою. Це може забезпечувати стабільніший канал зв’язку для передачі відео на пульт управління оператора через українську мобільну мережу.
Технічні характеристики БПЛА "Гербера"
- Довжина – 2 м
- Розмах крил – 2,5 м
- Вага – близько 10 кг
- Дальність польоту – до 300 км (без бойового навантаження)
- Ціна – 10 тис. доларів
Чим небезпечні дрони "Гербера"
За оцінкою інженерів компанії-виробника безпілотників Airlogix, основною метою "Гербери" є відволікання українських сил ППО від цінніших апаратів, а також завдання ударів по рухомих цілях, використовуючи FPV-камери, пише "Фокус". Імовірніше, їх будуть використовувати для прикриття дорожчих "шахедів", щоб підвищити шанси останніх на виживання. Одночасний запуск більшої кількості БПЛА може перенавантажити українську ППО.
Такої ж думки і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
"Головне управління розвідки підтвердило, що ворог намагається використовувати такі безпілотники для з'ясування місць базування або наших комплексів протиповітряної оборони, або мобільних бригад, які здійснюють атаки", – зазначив Згурець в етері телеканалу "Еспресо".
"Ймовірніша мета його використання – хибна ціль та відволікання уваги. При цьому дрон, який зроблений з фанери та пінопласту та дуже дешевих компонентів, дійсно може використовуватися для цього завдання", – йдеться в матеріалі Defense Express.
Згурець наголошує, що ворог намагається мінімізувати процес виготовлення. Однак каже, що не варто говорити про початок масового виробництва.
"Усі розмови про ройове використання цього комплексу - думаю, це рекламне перебільшення", – переконаний військовий оглядач.
Про те, що ці безпілотники можуть утворювати рій, заявляють росіяни. Наразі це, швидше за все, бравада, але якщо Росія запустить масове виробництво таких безпілотників, то це стане поганою новиною для України, каже голова наглядової ради підприємства SkyAssist Ігор Криничко. Навіть попри неякісну збірку станом на сьогодні. Тут важлива можливість одночасно запустити велику кількість дронів.
"Перші "орлани" на початку повномасштабної частини війни теж були, умовно кажучи, "не дуже". "Орлан" сьогодні й "Орлан", який був на початку, – це різні машини, хоча аеродинаміка лишилася така ж. Зараз дивлюся на цю штуку з пінопласту й розумію: якщо у РФ поставлять туди з часом кращу оптику, заряди й так далі — це буде наш головний біль", – попередив розробник.
Як боротися з БПЛА "Гербера"
Збити "Герберу" зі стрілецької зброї складно – вона може літати на висоті близько 1 км завдяки легкому пінопласту, що робить дрон недосяжною ціллю для кулеметів та гвинтівок.
Натомість цей БПЛА є вразливим до засобів радіоелектронної боротьби. Найкращий спосіб боротьби – глушити канал управління, а відтак не дати можливості пілоту досягнути фінальної точки польоту.
Причому експерти наголошують, що перехоплювати або збивати такі дешеві дрони – економічно невигідно.
"Безумовно, збивати якимось чином будемо. Ми вже працюємо над дронами, що перехоплюють інші дрони. Будемо ганятися за ними з нашими Sirko. Якщо ж бити ракетами, малими чи великими, то ніяка економіка не витримає", — переконаний Ігор Криничко.
Дрони Sirko від Skyаssist у стандартному бойовому режимі літають на висоті від 200 до 700 метрів, але заради жарту, для себе, Ігор Криничко підіймав борт на 2,5 кілометра.
"Там приблизно така ж щільність повітря, різниця починається з 5-6 кілометрів і вище. Гадаю, "Гербера" може літати десь приблизно на таких же висотах, 500-1000 метрів", – підсумував він.
- Актуальне
- Важливе