Переможні новини 391-го дня війни: пів трильйона на оборону, знищення "калібрів" у Криму та іспити для отримання паспорта України

Україна на оборону і безпеку виділила додаткові пів трильйона гривень, в окупованому Джанкої всю ніч було гучно, там навіть ввели надзвичайний рівень небезпеки, також Верховна Рада схвалила іспити для набуття громадянства України.

Еспресо зібрав підбірку новин, які щоденно наближують Україну до перемоги. 

Бавовна у Джанкої

Внаслідок вибухів у Джанкої серйозно пошкоджено залізничну станцію, а також депо та склади, повідомляють російські ЗМІ.

"Серйозні пошкодження після атаки дронів зафіксовані, як мінімум, за п'ятьма адресами. Чотири з них належать до залізничної станції (локомотивне депо, будівля охорони вокзалу, товарно-матеріальний та паливний склади), ще одна – це сільськогосподарський магазин на вулиці Перекопській, 51", – йдеться в заяві.

Поряд з тим, у Збройних Силах України заявили, що вибухи на залізниці 20 березня в тимчасово окупованому місті Джанкой на півострові Крим є сигналом загарбникам, що час виїжджати.

"Якщо згадати карту тимчасово окупованого Криму, зокрема, залізничного сполучення, то (Джанкой) - це вузлова станція. На початку повномасштабного вторгнення йшлося про те, що ураження логістики буде основним засобом впливу на переформатування розуміння ворога, що їм робити в Криму. Наразі вказано курс чітко для того, щоб було розуміння, що залізницею вже майже необхідно виїжджати", - сказала начальниця пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк.

Також вона наголосила, що рашисти не будуть визнавати знищення російських крилатих ракет "Калібр НК" під час транспортування залізницею, а переконуватимуть, що спрацювала ППО, бо правда "не сприяє їхньому іміджу".

За повідомленням Генштабу, Авіація Сил оборони завдала 5 ударів по районах зосередження загарбників, а наші підрозділи ракетних військ і артилерії уразили склад боєприпасів, 2 зенітно-ракетних комплекси, радіолокаційну станцію та один інший важливий об’єкт противника.

Мільярди євро для ЗСУ та української економіки

Верховна Рада виділила додаткові пів трильйона на безпеку та оборону. Зміни до держбюджету передбачають збільшення видатків на рекордні 537,2 мільярда гривень, переважно на оборону. Одразу в цілому прийняття законопроєкту №9105 підтримали 325 народних депутатів. 

518 млрд грн спрямують на потреби військових – грошове забезпечення військових, харчування, виробництво і закупівлю спеціального обладнання. Ще 19 млрд грн - на поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів.

Крім того, Україна отримала від Євросоюзу 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. "Наша підтримка допомагає Україні жити, захищаючись. І впевнено ставить Україну на її шлях до ЄС, підтримуючи реформи – наприклад, ефективне управління та фінансову стабільність. Разом ми пишемо європейське майбутнє України", – написала фон дер Ляєн. 

Українські депортовані діти повертаються на батьківщину

До України вдалося повернути 15 депортованих росіянами дітей. Всього, станом на сьогодні, на територію України повернулися 308 дітей. За словами Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, на підконтрольну Україні територію повернути вдалося дітей з міст Харківської та Херсонської областей, що були окуповані ще на початку війни.

Хочеш громадянство – треба знати мову та історію

21 березня Верховна Рада України підтримала в цілому запровадження як умови прийняття до громадянства України складання трьох іспитів. Проєкт закону про внесення змін до Законів України "Про громадянство України" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо умов прийняття до громадянства України (№7606), зокрема, визначає, що умовою прийняття до громадянства буде знання основ Конституції, історії та рівня володіння державною мовою.

Іспити потрібно скласти протягом двох років з моменту прийняття до громадянства. Окрім того, в законопроєкті переглядаються терміни опанування державної мови. 

"Дешкарлетизація" освіти

Новим міністром освіти та науки України ВРУ призначила 50-річного Оксена Лісового. За - проголосували 313 нардепів. В Міністерство освіти та науки Оксен Лісовий прийшов з окопів російсько-української війни. До призначення він був бійцем 95-ої десантно-штурмової бригади.

Він -  директор Малої академії наук, кандидат філософських наук з філософської антропології та філософії культури. У 2012 році за цикл робіт "Всеукраїнський освітній Інтернет-портал "Острів знань" відзначений Державною премією України у галузі освіти. З початком великої війни Росії з Україною пішов добровольцем на фронт.