Подорожчання "комуналки", вплив світового ринку, карантин: Данилишин назавав причини липневого зростання цін

Про це голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин повідомив у Facebook.

"Немонетарні фактори формують близько 90% нинішнього приросту інфляції. Така тенденція прослідковується починаючи з ІV кварталу 2020 року", - написав Данилишин.

Так, пояснив він, основними факторами немонетарної інфляції, що діють впродовж останнього сезону, є зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, волатильність світових цін на нафту та продукти українського експорту, підвищення акцизів, поява додаткових епідеміологічних витрат та втрати від карантинних обмежень.

Він зазначив, що про немонетарний характер інфляції також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг.

Данилишин додав, що такий сплеск інфляційної активності є природним ефектом в процесі посткризового відновлення економіки та її адаптації до умов нової структури витрат.

Водночас, за його словами, сукупний внутрішній попит, як ключовий фактор монетарної інфляції, залишається пригніченим. Фактичний реальний ВВП становить близько 97% від потенційного рівня. Споживчі витрати населення зростають, однак в їх структурі домінують товари та послуги першої необхідності.

Крім того, населення активно використовує накопичені заощадження на потреби поточного споживання, оскільки зростання реальної заробітної плати не перекриває споживчі потреби. Так, у І кварталі скорочення макроекономічних заощаджень населення становило понад 60 млрд грн, а позитивне сальдо продажу населенням валюти з початку року сягнуло $1,5 млрд.

"Інший компонент внутрішнього попиту - інвестиції - скорочуються вже декілька років поспіль. В 2021 р. їх динаміка продовжується з темпом падіння близько -10% до попереднього року", - зазначив Данилишин.

За його словами, в таких умовах пріоритети грошово-кредитної політики мають зосереджуватися в сприянні ефективному функціонуванню інституту фінансового посередництва, усуненні нестабільності на фінансових ринках та збереженні прийнятного рівня їх ліквідності. При цьому жорсткі параметри грошово-кредитної чи макропруденційної політики будуть неефективними в умовах стагнації внутрішнього попиту та домінування немонетарних чинників інфляції.