5 принципів міста третього покоління, які можна впровадити вже сьогодні

Як архітектор компанії blago, я досліджую взаємодію міста, природи та людини, і пропоную дивитися на урбаністику не як на набір інженерних рішень, а як на живу систему. Саме з цього підходу народжується концепція міста третього покоління.

Йдеться не про радикальні перебудови, а про зміну підходу. І головне — ці зміни можна починати вже зараз.

1. Людина — в центрі міста, а не автомобіль

Довгий час міста проєктувалися під транспорт. Широкі дороги, складні розв’язки і паркінги формували середовище, в якому людина почувалася гостем, а не головним користувачем.

Сьогодні цей підхід втрачає актуальність. У центрі — комфорт пішохода, безпека, можливість залишатися в просторі, а не лише швидко його перетинати.

Місто має бути створене в масштабі людини. Якщо простір незручний для пішохода — він не працює. Навіть якщо він ідеально спроєктований з технічної точки зору.

Це означає зміну пріоритетів: від швидкості — до якості перебування.

2. Локальність замість централізації

Модель, у якій усе зосереджене в центрі, більше не відповідає сучасним потребам. Вона створює перевантаження, залежність від транспорту і нерівний доступ до можливостей.

Натомість райони мають ставати самодостатніми — з власною інфраструктурою, робочими місцями і культурним життям.

Локальність не лише зменшує навантаження на місто, а й формує сильні спільноти, які відчувають відповідальність за свій простір.

3. Природа як частина міста, а не декор

У сучасному місті природа більше не може бути декоративним елементом. Вона стає критично важливою частиною інфраструктури.

Зелені зони впливають на температуру, якість повітря, рівень шуму і навіть психоемоційний стан людей. Вони формують середовище, в якому комфортно жити.

Інтеграція природи — це не про естетику. Це про виживання міста в нових кліматичних і соціальних умовах.

4. Місто як простір взаємодії

Місто — це не лише будівлі. Це соціальні зв’язки, які формуються через взаємодію людей.

Якісні громадські простори — двори, площі, відкриті зони — стають місцями, де народжується довіра, спільність і відчуття приналежності.

Без цього навіть найсучасніше місто залишається набором об’єктів.

5. Маленькі зміни замість великих революцій

Один з моїх ключових підходів— це "міська акупунктура". Йдеться про точкові втручання, які запускають глибші зміни.

Невеликі простори, локальні ініціативи, культурні події або переосмислення існуючих територій можуть мати значно більший ефект, ніж масштабні перебудови.

Місто не потрібно ламати. Його потрібно лікувати — уважно і поступово. Маленькі рішення здатні запускати великі процеси змін.

Міста третього покоління — це не концепція майбутнього. Це процес, який уже почався.

І його головна сила — у тому, що він не потребує ідеальних умов. Він починається з рішень, які можна реалізувати вже сьогодні — на рівні дворів, районів і щоденного життя.

Марко Касагранде -Фінський архітектор і біоурбаніст понад два роки працює в Україні. Він відомий у світі масштабними екологічними проєктами в Японії, Тайвані, Великій Британії, Норвегії та на Кубі. Марко створює живі системи, де людина і природа співіснують гармонійно, і разом із компанією blago працює над концепцією міст третього покоління — сучасних міст, які поєднують прогресивні технології, екологію та людяність.

Спеціально для Еспресо

Про автора: Марко Касаґранде — фінський архітектор, урбаніст і теоретик сучасного містобудування; архітектор компанії blago.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.