Арестович мобілізує "вату"

Сказати, що хтось очікував від колишнього радника Офісу президента чогось іншого, — це собі брехати. Адже ще маючи повноваження, ця особа відверто замилювала очі українцям обіцянками, що два-три тижні й все завершиться. І це завдало страшного удару по мобілізації, бо навіщо ж ставати добровольцем. 

Той же Арестович довго переконував, що Україні варто було погодитись на капітуляцію в Стамбулі. То була б ганьба, і російські війська під Києвом стояли б на регулярній основі та впливали на нашу внутрішню політику. 

І третє — саме наближеність до Єрмака та Зеленського надавала Олексію ореолу цілого "старшого радника", і тому його байки масово тиражували західні медіа. 

Нинішній Арестович уже перебуває під санкціями й взагалі став синонімом "токсика". Утім не втрачає надії дурити свою паству і монетизувати свої послуги балакаючої голови — свого часу у нього вийшло стати "військовим експертом" за часів Порошенка, а за Зеленського взагалі стати "заспокійливим". Тож Олексій зараз у пошуку спонсора. 

Показові виступи у Собчак можуть бути нічим іншим, як спробою Арестовича продатися дорожче. А Ксюша висловила свою зневагу до запроданця, використавши старі методи вербування російських спецслужб. Показала уривок пікантного відео, і спитала, чи то не Арестович раптом?

Насправді те, що ми побачили у російської пропагандистки, чітко показує, що Арестович не те, що не тягне на новий аватар Медведчука, а навіть не дотягує до Шарія чи, прости Боже, навіть до покійного Олеся Бузини. 

Чи світить щось Арестовичу на виборах? На щастя, ні. Ті пані, які хотіли він Олексія по дитинці, — давно змінили фаворита або живуть нарешті своїм життя. Соціологія показує, що антирейтинг Арестовича пасе задніх на одному полі хіба зі старожилами — Юрієм Бойком та Юлією Тимошенко. 

За чинним законодавством "Люся" теж не має права балотуватись на жодних виборах. Тут дуже допомагають накладені президентом Зеленським санкції від 1 травня 2025 року. Друге, у 2023 році Арестович фактично без підстав виїхав з України, але точно не перебуває у відрядженні чи на лікуванні.

Читайте також: Арестович заколихує "ждунів"

Як пише експертка з виборів та голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська, "він порушив ценз осідлості й не проживає у країні у визначений Конституцією, а не просто законодавством про вибори, термін. Я не вірю, що будь-які довідки та висновки можна докласти до цієї статті та закрити. І він це знає, звісно".

Тому мета вилазок Арестовича та йому подібних на інтервʼю до росіян — не що інше, як спроба розчинити вікно можливостей для російського реваншу. Щоб голоси про "не все так однозначно" і "віддаймо 3-4 регіони аби тільки не було війни", стали впевненою політичною риторикою тих, хто націлений на 10-15% того самого ватного електорату, який нікуди не подівся. 

Обличчям цих загравань з російською мовою, РПЦ, "компромісів з квітами посередині", можуть бути абсолютно несподівані люди. Тут тобі й Дмитро Разумков, і Олексій Гончаренко. Може, втретє у політику захоче повернутися Сергій Тігіпко. Недарма ж цей полисілий брюнет останнім часом просуває себе через медіа як унікальний бізнесмен, який точно знає рецепти успіху і може стати рольовою моделлю повоєнного часу. 

Тож цитатник цього VIP-агітатора синьо-білого електорату є спробою перевірити, хто тут живий і кого за російські гроші можуть купити гуртом та поштучно. Тим паче поганий той кремлівський технолог, який не мріє про грузинський сценарій в Україні. 

Перли від Арестовича, що "Україна — антиінтелектуальна", а "СРСР в 150 разів вільніше України, і вона відрижка совка" — тест на тих, кого не переконали російські ракети. Як і тих, хто радо б побіг на будь-яке російське музло, якби воно приїхало сюди з концертами в "Палац спорту".

Від себе додам, що мені приємно, що я знала, що таке Арестович ще до того, коли це стало мейнстримом. Цей кейс ще раз доводить, як медіа та блогери роблять зірками й "експертами" пройдисвітів та шарлатанів. Найгірше, що саме "оце" продавали українцям під виглядом "військового експерта", поки реально крутим офіцерам закривали рот, бо ж, не дай Боже, реально сподобається аудиторії.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.