Брехня є важливою частиною публічної самопрезентації Трампа

Кілька тез.

Це не персонально про президента Зеленського. Це дуже помітне і публічне втручання у внутрішні справи  України, яка, як виявилось, цілком навіть демократія, що б хто не говорив.

І це зовсім не про те, що "це наш гі*нюк, самі його і битимемо", і не про Порошенка, Тимошенко чи, прости господи, Мураєва якогось.

Це про те, що є дуже незручною сама суб'єктність України.

"Антиамериканізм", "ви не розумієте американського виборця" і т.д.

Я згодна, я особисто точно не спеціалістка в цьому.

Але ми зараз не про американську культуру чи електоральні уподобання.

Ми про тактику трампівського інформаційного флуду, яка, в першу чергу, спрямована на нас, на українську аудиторію.

При цьому і Трамп,  і його команда також  не дуже знають нас, і, схоже, обрали консультантів з питань України  явно не з того боку. 

Розхитування і це все.

Я й сама справді вже не розрізняю, що фейки, що реальні заяви адміністрації Трампа.

Але професійна загартованість каже мені, що це не має значення.

Це багаторічна тактика і практика, спрямована на делегітимізацію будь-якої інституціалізованої інформації.

А оскільки ми не "миші-трансгендери", а таки люди, то воно хитає.

Читайте також: Трамп: bullshit - брехун, який не передбачає приховування правди

Коротка історія питання. 

Фактчекери із The Washington Post задокументували 30 573 брехливих або маніпулятивних тверджень Дональда Трампа протягом його першого президентського терміну — це в середньому була 21 брехня на день.

І це важлива частина його публічної самопрезентації, тому ніяк не нове.

Головний стратег президентської кампанії Трампа у 2016 році — Стів Беннон — відверто говорив, що головний  його противник — це журналісти, а не демократи, і впоратися з цим противником можна, "затопивши лайном".

Це не метафора, це звучало саме як "to flood the zone with shit" - на все життя запам'ятала.

Зафіксуємо цей момент, це важливо.

Що робить з нами така тактика?

Ми не можемо зрозуміти, яка заява/подія є пріоритетною, що справді має значення,  ми не встигаємо це осмислити, знайти адекватний аналіз, ми навіть не встигаємо обурюватися, якщо це справжній треш.

І це породжує зневіру і нігілізм, коли люди просто не вірять у можливість перевірити факт або знайти істину. Звідси недовіра до журналістики, звідси відмова від спроб зрозуміти,  що ж відбувається насправді.

І тут ми не можемо не згадати Путіна і російську пропаганду, яка взагалі не працює з фактами, а працює з  домінантним наративом.

Що це робить з нами, добре пояснює Пітер Померанцев.

Він вважає, що це переконує людей в тому, що правду розпізнати неможливо і що єдиний розумний вибір - "йти за сильним лідером".

Отже, має значення не брехня, а те, що ми відчуваємо, коли в ній тонемо.

Читайте також: Не шукайте сенсу у заявах Трампа

Що нам варто розуміти:

• що ми не встигнемо за інформаційним хаосом і в цьому його мета,
• спростовувати це все немає сенсу, ми також не встигнемо за цим темпом, плюс —  повторення додає брехні фальшивої "правдивості",
• це посилює поляризацію,  бо наш мозок рятується у своєму "племені" - тобто, ми шукаємо не факти, а близькі наративи,
• ну і порозумітися з тими, хто нас затоплює лайном, справді важко.

Я ризикну припустити, що якісь люди Трампа, як пише Politico, могли спілкуватися з тими чи іншими  українськими політиками.

Але я все ж вважаю, що мішенню зараз є не імена політиків, а наша суб'єктність  як нації.

І також ризикну припустити, що якось недобре стає на болотах, що вони більше покладаються на наші внутрішні бої, ніж на власну армію.

Джерело

Про авторку. Тетяна Трощинська, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.