Чи є небезпеки в ратифікації угоди між Україною і Сполученими Штатами Америки

Що вдалося з’ясувати:

 1. Хто підписант?

Угоду укладено між урядом України та урядом США. Це прямо зазначено в назві документа, а також у розпорядженні Кабінету Міністрів №416-р, на підставі якого діяла перша віцепрем’єрка Свириденко.

 2. Чи потрібна ратифікація?

Так. Частина друга статті XI угоди прямо вказує, що вона набирає чинності після ратифікації Верховною Радою України.

3. Яка практика в Україні?

Верховна Рада регулярно ратифікує міжурядові угоди. В базі законодавства є 644 приклади таких угод, укладених КМУ. Остання ратифікація — від 4 лютого 2025 року (угода з урядом Великої Британії).

Читайте також: Про що угода про корисні копалини? Попередній аналіз

4. Підстави для ратифікації:

У більшості пояснювальних записок до ратифікаційних законопроєктів зазначено, що вона необхідна через потребу в зміні чинного законодавства — відповідно до пункту "є" частини 2 статті 9 Закону "Про міжнародні договори України".

У випадку з угодою зі США (законопроєкт №0309 від 01.05.2025) такого обґрунтування немає. Але очевидно, що воно існує — принаймні за двома пунктами, включно з необхідністю змін до законів.

5. Що каже закон?

Згідно зі статтею 194 Регламенту ВР та статтею 9 Закону про міжнародні договори, якщо міжнародний договір потребує змін до чинних законів, відповідні законопроєкти мають подаватися одночасно з проєктом ратифікації.

6. Чи дотримано процедури?

Ні. До законопроєкту про ратифікацію ресурсної угоди зміни до інших законів не додані, попри прямі вимоги регламенту й закону.

7. Чи це виняток?

Ні. Аналіз десятків ратифікаційних законопроєктів свідчить, що ця норма ігнорується системно. Навіть під час ратифікації Угоди про асоціацію її не дотрималися.

Читайте також: В угоді про надра жодних безпекових гарантій немає

Висновки:

•  Є два типи міжнародних договорів: ті, що укладаються президентом від імені України, і ті, що укладаються Кабміном від імені Уряду.
•  Обидва типи можуть підлягати ратифікації, якщо для цього є підстави, визначені Законом.
•  У випадку угоди з США підстави для ратифікації очевидні.
•  Підписання угоди Свириденко має легальне підґрунтя — розпорядження КМУ.
•  Проблема — в процедурі: порушено вимогу подавати зміни до законів разом із законопроєктом про ратифікацію.
•  Це порушення стало вже системною хибою українського парламентського процесу.

Отже, проблема — не в самій угоді. А в тому, як ми реалізовуємо свої зобов’язання. Як оформлюємо правову базу. Як сприймаємо державність — формально чи відповідально.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.