Чи позбавлять Угорщину Орбана права голосу в ЄС

По-перше, у ЄС діють механізми тиску: від фінансових санкцій і процедур щодо порушення права Союзу до "ядерного варіанта" за статтею 7 Договору про ЄС, який передбачає призупинення права голосу у Раді ЄС у разі тривалого та серйозного порушення спільних цінностей.

По-друге, попри те, що формально не існує способу "вигнати" країну з ЄС, політична ізоляція та перекриття доступу до європейських фондів можуть стати переконливими інструментами, щоб змусити блокувальника шукати компроміси. До того ж рішення про вступ нових членів ухвалюють не лише на рівні Ради ЄС, а й через національну ратифікацію, де теж можлива дипломатична "гра" задля уникнення глухого кута. 

Тому, попри недосконалість окремих правил, у ЄС достатньо засобів, щоб стримати державу, яка виходить за межі спільних домовленостей, і водночас просувати приєднання тих країн, які дотримуються ключових принципів Союзу.

У вересні 2018 року Європейський парламент уперше ухвалив резолюцію про запуск статті 7 Договору про ЄС проти Угорщини, звинувативши уряд у системних порушеннях верховенства права, незалежності судів і свобод ЗМІ. Після цього почалася офіційна процедура у Раді ЄС, яка передбачає низку слухань і аналіз доказів для визначення, чи справді відбувається "серйозне та тривале порушення" цінностей ЄС.

Читайте також: В Європарламенті пропонують позбавити Угорщину права голосу, - Politico

Водночас до санкційної фази, тобто реального призупинення права голосу Угорщини в Раді ЄС, справа поки що не дійшла. Низка держав-членів закликає посилити тиск на Угорщину й активізувати процедуру, проте ухвалення остаточного рішення вимагає одностайності у Раді (без голосу країни, проти якої триває процедура). Але такий ризик дамокловим мечем вже підвішено над Угорщиною. Процедура за статтею 7 залишається відкритою та може будь-якої миті набути більш жорстких форм, якщо Угорщина надалі нехтуватиме вимогами ЄС. На додачу Європейська Комісія застосовує інші інструменти тиску, такі як заморожування європейських фондів через порушення принципів верховенства права.

Крім того, з-поміж головних претензій, що їх ЄС висуває до Угорщини, тепер все частіше фігурують питання безпеки. Річ у тім, що Лісабонська угода посилює спільну зовнішню та безпекову політику, а також передбачає солідарну взаємодію країн-членів у кризових ситуаціях. 

Читайте також: Російські гірки від Орбана: як угорський прем'єр шантажує ЄС та Україну через транзит газу

Угорщина, демонструючи політичне зближення з Росією і часто блокуючи ініціативи ЄС (приміром, щодо санкцій чи військової допомоги), фактично зменшує ефективність колективних рішень та саботує консолідацію Союзу у сфері безпеки. Саме це багато хто в Євросоюзі розглядає як порушення духу й букви Лісабонських положень про захист спільних інтересів.

Ці дії Будапешта додаються до вже наявних пунктів конфлікту, зосереджених навколо принципів верховенства права, незалежності судової гілки влади й свободи слова. У результаті Угорщина стає ключовим об’єктом для критики з боку інших країн-членів ЄС, котрі вважають, що її системні порушення охоплюють не лише внутрішні демократичні процеси, а й міжнародні зобов’язання у межах Лісабонських домовленостей. Саме тому перспектива активізації процедури за статтею 7 стосовно Угорщини залишається на порядку денному, адже уряд Орбана, на думку багатьох, несе пряму відповідальність за послаблення єдності та безпекового потенціалу всього Союзу.

Джерело

Про автора. Євген Найштетік, експерт з медичних технологій, волонтер

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.