Чому Зеленський має піти сам

Безпрецедентний факт: вітчизняна служба боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади документально зафіксувала й викрила в Офісі глави держави злочинне угрупування, що займалося пограбуванням країни в час визвольної війни.

Все ускладнювалося, що цим угрупуванням, котре мало всі ознаки мафіозної структури, опікувався керівник Офісу президента, найближчий друг і порадник першої особи держави пан Єрмак. І хоч Андрій Борисович не мав до цього ні політичного, ні господарського, ні управлінського досвіду у великих структурах (за винятком створеної ним мережі київських кіосків із продажу напоїв та тютюнових виробів) президент сміливо доручив йому практично все управління державою.

Якщо раніше впродовж майже тридцяти років державу і її управлінський апарат викрали в українців олігархи і їхні ставленики, і через державні структури примусили українців працювати на себе, то нині кермо управління державою перехопили дрібні крамарі. Зі всіма наслідками, котрі ми зараз маємо – фатальний непрофесіоналізм практично на всіх ланках державного управління, кадрове безглуздя з призначенням на високі посади зовсім непідготовлених людей із сумнівними моральними засадами, безсоромний грабунок країни навіть під час війни.

Взагалі, після такого викриття навіть найвищі посадові особи держави складають свої повноваження. І це правильно. Але поки не в Україні. І все ж напрошується питання: як Володимир Олександрович збирається далі керувати? Щобільше, як і на яких засадах він збирається переобиратися на повторний президентський строк? Він би мав ще якийсь шанс, коли б визнав свій гріх, запевнив (якщо це ще можливо) громаду у своїй непричетності до злодійської зграї, рішуче розігнав свою гоп-команду, найодіозніших лідерів віддав під суд, на їхні місця поставив би людей відомих із бездоганною репутацією…

Читайте також: Мирний план чи відмова від суверенітету

Але він всього цього не зробив. Можливо, тому, що нова команда розкрила б по свіжих слідах значно більші злочини від досі зафіксованих. Чи в кого є інші пояснення?

І що далі? Запахло великими грошима і президент Зеленський вирішив нічого і нікого не міняти. За поодинокими винятками. В країну після мирної угоди, яка рано чи пізно, але буде укладена, прийдуть чималі кошти на відбудову. І треба буде комусь ними "по-хазяйськи" розпорядитися. І, в першу чергу, винагороджуючи тих, хто так важко всі ці роки працював для країни.

Отож, мафіозна структура, що вибудовувалася впродовж останніх шести років і обплутала горло державі, не даючи їй вільно дихати, залишається незмінною. І навіть без Єрмака. 

Зеленський цим підтвердив, що не Єрмак був ідеологом і шефом створеної корупційної структури, а саме він, президент, забезпечив створення і функціонування мафіозного угрупування і дозволив йому управляти країною, що перебуває в стані визвольної війни.

Поводячись так прямолінійно й безглуздо, Володимир Олександрович дуже ризикує своїм майбутнім. Він уже зовсім за дурників має українців, які можуть за три місяці перед виборами змінити свої погляди, а його медійна команда всім заллє у вуха – що вона вже і почала робити – образ геніального лідера і президента, котрий повторив подвиг Черчилля й підняв Європу зі США на боротьбу з рашизмом.

Читайте також: Що врятує Зеленського?

Справді, президент Зеленський чимало зробив для активації міжнародної підтримки. Але нам ще доведеться вияснити в юридичному трактуванні не тільки його роль у створенні злочинного формування в Офісі президента, а й з’ясувати наскільки його міжнародні здобутки корелюються із тим, чого він не зробив для країни із того, що мав зробити за своїми обов’язками?

А може, найпростіше і найрозумніше було б Володимиру не доводити все це до критичної межі правового з’ясування і переслідування? Він би дуже допоміг країні, якби зараз склав президентські повноваження.

Верховна Рада вже показала, що готова для повного перевантаження і створення нової коаліції, котра б обрала з-поміж депутатів достойного Голову, котрий би став і виконувачем обов’язки президента, і призначила б технічний Уряд із професіоналів з чистою репутацією… Чом не варіант, Володимире Олександровичу? Ви б створили гарний прецедент?

Джерело

Про автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.