День Росії та мільйон втрат

Я знаю, яким буде перший же коментар до цього посту. "Росіян 140 мільйонів. Вони можуть мобілізувати ще мільйон і не відчути проблем".

І так, і ні. 

Чи можуть росіяни поставити в стрій ще мільйон? Імовірно, так. 

Чи буде ефективним цей мільйон? А ось це вже від нас із вами залежить. На початку війни в Росії було 200 тисяч війська. Нині — понад 600 тисяч. 

Читайте також: Привітання Рубіо росіянам: демонстрація ницості та жалюгідності

На початку війни вони реально займали величезні території, а зупиняла їх щойно мобілізована армія. 

Нині вони зайняли, як минулого тижня пояснював сенаторам Паліса, 0,7% території й поклали за це майже півмільйона осіб (12 червня 2024 року втрати окупантів становили 521 тисячу). 

0,7% території й 500 тисяч втрат особового складу. Чи є це переможна і швидка війна для Росії? Сумнівно. 

Треба визнати: на фронті нині відбувається розмін територій на життя російських окупантів. Бо першою задачею армії є знищення армії противника. Не захист території, не загарбання територій, а знищення армії противника. 

Україна знищує армію противника. Це видно в кількості ББМ та танків, якими оперує ворог. Це видно в неможливості засобами ППО прикривати тили. Це — про фізичне знищення 34% флоту стратегічної авіації противника. Це — про вигнання Чорноморського флоту з Криму і неможливість його повноцінного подальшого розгортання в Чорному морі. 

Читайте також: Україна на капітуляцію не згодна. Путін посилюватиме тиск

Україна знищує армію РФ. 

Навіть зараз на Сумщині відбувається саме це. Курська операція була покликана зменшити наступальний потенціал і інфраструктуру противника в районі Суджі. Та ворог все одно вийшов на можливість атакувати 60 тисячами на прикордонні. Але це виключно атаки на прикордонні, які за останні 3 тижні активних наступів суттєво виснажилися. Бо армія противника знищується. 

У нас немає іншого виходу. Знищувати росіян та дипломатичними каналами шукати шляхів розпаду федерації зсередини - ось це формула.

І на шляху цього знищення будуть втрати територій. І удари по тилах з проривами нашої ППО. І ще купа купезна успішних інформаційних кампаній по нас.

Я вже писав, що на якомусь етапі нам просто почало здаватися, що все може і має бути дуже добре. І те, що так не є, нас дуже засмучує та виснажує. А добре бути не має. Має бути реалістично. 

Реальність така: ворога знищують, армію знищують. Кожен має собі поставити питання: де я в цьому процесі?

Джерело

Про автора. Василь Пехньо, журналіст, ведучий, аналітик

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.