"Є-Бачок": наслідки для економіки та хто на цьому заробить?

Загальні витрати із державного бюджету складуть понад 5 млрд грн/місяць. Нагадаю, що споживання в Україні на місяць становить близько: дизпалива – 300 млн л, бензину – 220 млн л, автогазу – 150 млн л.

Наслідки для економіки:

1. Втрата до 7,5 млрд грн бюджетних коштів за півтора місяця для воєнної економіки та за дефіциту у 400 млрд грн посилить макроекономічну нестабільність в країні через знецінення національної грошової одиниці та стимулюватиме інфляційні процеси, що не тільки повністю нівелює ефект Є-Бачок для споживачів, але додатково спустошить їх кишені.
2. Стимулюватиметься попит на моторні палива у період, коли його необхідно економити. Більше виграють заможніші споживачі, що можуть собі дозволити більше переміщатися авто.
3. Фактично український платник податків субсидуватиме попит на імпорт, тобто іноземних видобувачів та переробників нафти, адже Україна понад 90 % нафтопродуктів імпортує.
4. Зниження рівня конкуренції з подальшим зростанням цін для споживачів, оскільки дискаунтери не можуть собі дозволити дорогі цифрові системи та програмні продукти інтеграції із банками, програми лояльності, а головне — не мають лобістського ресурсу, яким володіє преміумклас.

Читайте також: "Є-Бачок": лохи платитимуть тричі

Кому вигідно. 

Пальне може перетворитися на приховану субсидію ринку нафтопродуктів, де частина бюджетних коштів фактично підтримує обороти мереж АЗС. Насамперед найбільшу вигоду ймовірно отримають великі мережі преміумкласу, що мають переваги порівняно із дискаунтерами у питанні лобізму та електронних систем.

Альтернативні заходи подолання паливної кризи

1. На час високих цін на моторне паливо внаслідок війни на Близькому Сході та проведення посівної компанії варто скоротити акциз на дизпальне, щоб його ціна не перевищувала 65 грн/л.
2. Для стримування цін через розвиток конкуренції доцільно скасувати в принципі оброк для бізнесу – авансовий платіж на прибуток, стимулювати розвиток мереж дискаунтерів, які продають нафтопродукти за більш доступними цінами.
3. Посилити кадровий склад Антимонопольного комітету, щоб він міг проводити об’єктивний моніторинг та розслідування на ринку нафтопродуктів й не допускати системного порушення антимонопольного законодавства.
4. Запровадити на довгостроковій основі гнучку ставку акцизу залежно від цінової кон’юнктури на міжнародних ринках нафти та нафтопродуктів.
5. Стимулювати розвиток громадського транспорту, велосипедного руху та провести інформаційну компанію за прикладом Данії щодо закликів громадян обмежити пересування автомобілем під час глибокої паливної кризи.

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.