Європа змушує українців фінансувати війну проти самих себе

22 квітня відновлено роботу української ділянки найбільшого у Європі відкатопроводу "Дружба" для постачання російської нафти до Словаччини та Угорщини. Це означає, що російський бюджет та нафтові компанії зможуть заробляти приблизно 5 млрд євро щорічно.

Чому так сталося? Насамперед тому, що лідери партії переможців "Тиса" на останніх виборах в Угорщині, попри наявність альтернативного маршруту нафтопроводом "Адрія", продовжили орбанівський шантаж України, пов'язавши відновлення роботи нафтопроводу "Дружба" із голосуванням за виділення ЄС Україні конче необхідних 90 млрд євро. 

На мій погляд, такий підхід, коли за здешевлення на декілька відсотків зниження цін нафтопродуктів на АЗС ставиться вимога лідерами європейської країни до жертви війни фінансувати агресора, що фактично, веде до нових десятків тисяч смертей українців, є свідченням не тільки моральної та духовної деградації політичного класу Угорщини, але й певною мірою інститутів ЄС. Водночас обличчя деяких політиків ЄС постає ще менш привабливим через те, що вони змушують українців фінансувати війну проти самих себе, добре знаючи про критичний фінансовий стан України й про те, що у країнах ЄС зберігається мирний стан завдяки життю українського солдата.

Читайте також: Чи може Україна відмовитися від транзиту російської нафти? Колонка Віталія Портникова

Також відзначаю, що тільки дві країни ЄС із 27 (Угорщина, Словаччина), що отримують російську нафту, постійно займають проросійську позицію, блокуючи військову та фінансову допомогу. 

Чи випадковий такий збіг? І при цьому політики цих країн не цураються регулярно зустрічатися із тими, хто розв'язав найбільшу за останні 80 років війну у Європі, Фіцо постійно їздить на паради "побєдобєсія", хоча Словаччина, як й Угорщина, воювали на боці Гітлера.

Натомість заради об'єктивності не слід виправдовувати й українських політиків й урядовців, що довели до такої кризи ситуацію у питанні функціонування нафтопроводу "Дружба" й замість того, щоб відразу після широкомасштабної агресії припинити фінансування війну шляхом зупинки його роботи, упродовж чотирьох років воліли не помічати цієї проблеми до того часу, коли рашисти не атакували нафтоперекачувальну станцію у Бродах.      

Моя персональна позиція залишається незмінною — скоротити строки війни дипломатією неможливо, а тільки через перекриття всіх головних експортних маршрутів російської нафти на Балтиці, Чорному морі, а також це стосується нафтопроводу "Дружба".

Щодо останнього, то тут задача стала вкрай складною через короткозору політику українських та європейських діячів, яка призвела до важкого вибору — критична необхідна допомога або фінансування агресії шляхом забезпечення транспортування російської нафти нафтопроводом "Дружба".

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.