"Коаліція рішучих" чи сеанс колективної терапії

Але щоб направити в Україну "сили стримування" і "гарантування", треба для початку їх мати. Поки єдина "сила стримування" російської агресії вже давно в Україні, і воює там з 2014 року.

Європейці, звісно, оголошують наміри розбудувати власні армії, і це насправді винятково правильні наміри, але поки вони не здійснилися "рішучі" наміри європейців будуть завершуватися черговими словесними вихилясами про "200 планувальників" з "30 країн", які "вже готові" розташувати "миротворців" чи то вздовж лінії Дніпра, чи то в сусідніх країнах і у разі чого "готові дати відсіч".

Читайте також: Європа готується не до тієї війни

Але навіть найрішучіші з рішучих євромиротворців не наважаться перетнути український кордон поки гарантії безпеки їм не дасть Трамп. А він не дасть, бо проти цього Путін. І ще Трамп знає, що якщо хтось там із європейців щось і надумає зробити без його погодження, він їх швидко приведе до тями, страхаючи вийти із НАТО.

Європа вилетіла зі світової гри, бо десятиріччями сподівалася то на США, які завжди витрачали на власну оборону рекордні бюджети, то на добру волю Путіна, у якого вони купували газ. Хороша новина тут в тому, що європейці усвідомили, що треба сподіватися на себе. Погана новина – що від усвідомлення до дій минає багато часу.

Тому поки саміти "рішучих" нагадують колективні сеанси психотерапії, на яких пацієнти діляться болями та обіцяють одне одному вжити рішучих заходів. Справжні лікувальні процедури, однак, можуть початися лише на військових заводах та тренувальних полігонах.

Джерело

Про автора. Сергій Таран, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.