Маємо навести лад у тилу, для того щоб перемогти на фронті

В Україні з 2014 року мав би бути введений воєнний стан, який всю державу перевів би на військові рейки.

Оголошений він був запізно, і ми, українці, проливаємо через це дуже багато крові…

Але і зараз, після 24.02.2022, ми бачимо, що режим воєнного стану досить ефемерний…

Наприклад, наші спецслужби та правоохоронні органи й далі працюють, використовуючи закони та різноманітні інструкції мирного часу… Жах, але реальний.

У нас, по всій Україні, і далі процвітають анклави "русского міра" у вигляді структур так званої УПЦ МП, яка молиться за Кіріла, який благословляє ракети, що вбивають українських дітей… Маразм, утопія!!! Але - реальність.

Читайте також: Суми: подвійний шантаж Путіна

У нас у тилу — слава Богу, їх небагато — малолітні дебіли палять релейні шафи на залізниці, дають за декілька доларів координати військових обʼєктів тощо і при цьому,  після ударів по українських містах, слухають пацакську музику і поводяться зухвало.

Вважаю, що такі недорослі мають відправлятися у центри перевиховання, де, окрім теоретичних навчань про патріотизм, має відбуватися трудова повинність з будівництва оборонних рубежів навколо їхніх же міст, селищ, сіл…

Під час справжнього воєнного стану всі корупціонери, незалежно від статі, статків, сексуальної орієнтації, без права застави мають бути направлені в найкращі та найрезультативніші штурмові підрозділи Сил оборони України… Їм там дадуть раду.

Тощо, тощо, тощо…

Ми маємо навести лад у тилу, для того щоб перемогти на фронті…

Друзі та подруги, ми маємо бути єдиними, але ні в якому разі на нашій справжній єдності не мають паразитувати ті, хто не за Україну.

Джерело

Про автора. Дмитро Ярош — український громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, колишній лідер та засновник організації "Правий сектор", член-засновник організації "Тризуб", командувач Української добровольчої армії

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.