Невже Сирія укладе з Ізраїлем пакт про безпеку

Попередні контакти між сторонами розпочалися в Абу-Дабі, а згодом дипломати зустрілися в Баку, де, за повідомленнями, було досягнуто певного прогресу. Проте переговорний процес зупинився після початку кризи в Сувейді та ізраїльського бомбардування Дамаска. Переговори відновилися в Парижі після припинення вогню за посередництва США. За повідомленнями, атмосфера на переговорах у Парижі була напруженою через відсутність довіри між сторонами, і вони завершилися без результатів.

І раптом — справжня сенсація. Тимчасовий президент Сирії Ахмад аш-Шараа заявив, що найближчим часом сподівається укласти з Ізраїлем угоду, або, за іншими даними, пакт про безпеку. Важливо зрозуміти, чому настрої так різко змінилися. 

Річ у тому, що Вашингтон, який виступає посередником, прагне досягти прогресу до Генеральної Асамблеї ООН, щоб адміністрація Трампа могла продемонструвати успіх. Спостерігачі, які уважно стежать за переговорами, відзначають прагматичність сирійської сторони. З одного боку, Дамаск зацікавлений в економічній допомозі та підтримці реконструкції країни, а з іншого — прагне зберегти добрі відносини з адміністрацією Трампа. Водночас це не означає, що Дамаск готовий прийняти всі умови Тель-Авіву, оприлюднені напередодні. Скоріше, уряд Сирії розраховує на типову поведінку нинішнього ізраїльського уряду, який часто демонструє неготовність до конструктивних рішень.

Читайте також: Ізраїль — Іран: Наскільки великими є шанси початку нової регіональної війни на Близькому Сході?

Розгляньмо позиції сторін і з’ясуємо, чи існують точки дотику або спільні інтереси, навколо яких може виникнути діалог.

Позиція Сирії. Дамаск вимагає виведення ізраїльських військ із територій, захоплених за останні місяці, відновлення демілітаризованої буферної зони, узгодженої в межах перемир’я 1974 року, та припинення ізраїльських авіаударів і наземних вторгнень. Сирія наполягає, що жодна угода не може бути обговорена, доки Ізраїль не відведе свої війська на позиції станом на 8 грудня, а будь-яка домовленість має ґрунтуватися на угоді про розмежування 1974 року, що гарантує суверенітет Сирії. У своїй промові напередодні візиту до США для участі в щорічній Генеральній Асамблеї ООН аш-Шараа підтвердив прихильність до угоди 1974 року та вимагав повернення сил UNDOF на їхні попередні позиції.

Позиція Ізраїлю. Ізраїль не бажає відмовлятися від територій, захоплених після вторгнення 8 грудня. Тель-Авів наполягає на розширенні демілітаризованої зони на півдні Сирії та використовує заворушення в Сувейді для вимагання ширших поступок. Ізраїль розглядає потенційне падіння сирійського уряду Башара аль-Асада як рівнозначне скасуванню угоди про розмежування 1974 року. 

Цікаво, що це нагадує аргументи Росії щодо України, коли після Майдану 2014 року Москва заявила, що всі попередні угоди між Україною та Росією втратили чинність. Не дивно, що в російських та ізраїльських соціальних мережах часто зустрічаються подібні твердження про "колишню" Сирію або "колишню" Україну.

Читайте також: Росія вперше за три століття забереться з Південного Кавказу

На перший погляд, точок дотику між сторонами немає. Однак можна припустити, що обидві сторони зацікавлені в стабільності на півдні Сирії, щоб запобігти відродженню іранських агентів чи "Хезболли" в цьому регіоні. Крім того, президент аш-Шараа прагне уникати провокацій Ізраїлю, усвідомлюючи шкоду, яку може завдати його військова міць.

Експерти налаштовані скептично щодо ймовірності укладення угоди між двома країнами. Ахмаду аш-Шараа доводиться балансувати між можливими домовленостями та збереженням легітимності серед своїх прихильників, особливо на тлі того, що вторгнення Ізраїлю та його підтримка громади друзів загострили сирійську громадську думку проти будь-якої угоди.

Каменем спотикання залишаються окуповані Голанські висоти, які Ізраїль не має наміру повертати, а адміністрація Трампа офіційно визнала частиною Ізраїлю. Подейкують, що Ізраїль пропонував вивести війська з півдня Сирії в обмін на відмову Дамаска від претензій на Голанські висоти, але сирійська сторона вважає це неприйнятним.

Підсумовуючи, зазначу, що навіть скромна угода виглядає складним завданням через жорстку позицію Ізраїлю та послаблення позицій Сирії. Повноцінний мирний договір і нормалізація відносин залишаються далекими перспективами.

Джерело

Про автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.