Переговорний тиждень: підсумки

1. Заяви Віткоффа про референдуми на окупованих територіях та розмови про ЗАЕС — це початок торгів за лінію розмежування. Повторюся — це лише початок. І поки виглядає так, що це питання не буде обговорюватись у Саудівській Аравії. Це буде предметом розмов у трикутнику Путін — Зеленський — спецпредставник Трампа. Але ще раз наголошу — це початок переговорів, а не ультиматум Україні.

2. Перспективи зустрічі Путін — Трамп Кремль оцінює "у кілька місяців", Вашингтон про це взагалі не говорить. Така зустріч можлива лише у випадку виходу на реальні домовленості. Тут є, правда, одна заковика. Трамп мислить двосторонніми переговорами й він може (поки дуже теоретично) зустрітися з Путіним раніше, якщо вважатиме, що така зустріч принесе швидкий результат. Але поки росіяни гальмують процеси, а Трамп пробує їх максимально прискорювати. Проте зараз не існує навіть проміжкових результатів, якщо не вважати результатом "квазіперемир'я".

Читайте також: Перший раунд перемовин: безпека Європи — в її власних руках

3. Попри спроби росіян розширити поле для маневру завдяки Ірану, ключова "тригерна" тема для США — це велика угода з росіянами про енергоресурси й не тільки. Нагадаю, що суть цієї угоди, не тільки в тому, що США повертається в енерговидобуток і освоєння Арктики. Основа цієї угоди — створення торгових домів, які продаватимуть підсанкційні товари, перш за все в ЄС. Простіше кажучи, американські компанії (ці самі торгові доми) зароблятимуть десятки мільярдів по року в обмін на зняття санкцій з РФ. Тут ключове питання — як схилити Європу до цієї угоди. І заява Віткоффа, що він не бачить намірів Путіна починати війну в Європі — частина цієї кампанії. Поки примітивна, але ключові переговори з цього приводу ще навіть не почалися.

4. Стратегія Путіна поки залишається незмінною — затягувати час і спробувати зривати переговори руками українців. Саме тому цього тижня ми пережили дві кошмарні атаки на Одесу і Кропивницький. 

У логіці Путіна ці обстріли мають, з однієї сторони деморалізувати українців і посилити політичну турбулентність, а з іншої — він тестує, як на подібні речі реагуватиме Трамп. Трамп демонструє, що його цікавлять тільки переговори. Це дуже важливий момент, на який потрібно звертати увагу при аналізі мотивів сторін.

Читайте також: Таємні переговори Трампа та Путіна: що це означає для України

5. Підрив росіянами газопроводу в Суджі потрібно, з однієї сторони розглядати у контексті спроб росіян навʼязати ідею недоговороспроможності українців, але це лише вершина айсберга. 

Вище я вже писав про велику угоду. І росіяни розуміють: якщо наша ГТС не буде частиною цієї угоди, інтерес США до України в перспективі буде значно меншим. Тому вони свідомо пробують викреслити нашу ГТС як ключовий логістичний актив України з цієї угоди. Це, насправді є надважливим фактом для майбутніх переговорів. Але, складається враження, що у нас явно недооцінюють цю велику угоду. Хоча, дуже сподіваюся, що я тут помиляюся.

6. Наша проблема полягає в тому, що у нас поки нема вагомих козирів на руках. Але плюс у тому, що ми залишаємося однією з трьох головних частин переговорів Європа — США (нагадаю, що, крім питань України, Європа добивається ще двох речей від США: невведення мита на товари та збереження вагомої присутності США у безпеці Європи).

7. Ми маємо пам'ятати, що Трамп де-факто одержимий переговорами. Ми не повинні рефлексувати на кожну заяву з кожної праски. Ми маємо думати про те, як правильно "направити" поведінку Трампа через місяць-два, коли стане зрозуміло, що Путін ним маніпулює. А поки нам потрібно пам'ятати: перемога — це зберегти свою максимальну суб'єктність, щоб грати свою гру в майбутньому.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.