Перші ластівки. Справа Гераскевича показала, як незабаром нас посилатимуть бюрократи по світу

Коли надто багато говорять про спорт поза політикою, культуру без політики та дуже толерантну політику, — шукай подвійні стандарти. 

Заруба скелетоніста Владислава Гераскевича зі спортивними бюрократами Олімпійських ігор-2026 через "шолом памʼяті" добряче підсвітила дно, де за словами про братерство та підтримку сховалися справжні шакали. 

Протягом кількох днів українцям ротом російського чемпіона-біатлоніста Алєксандра Тихонова вкотре розказали, що Україну створила Росія. І загалом, що нам залишились лічені дні, ми — ніхто і нема такої нації як українці. 

Був ще феєричний виступ речника МОК Марка Адамса, який з типовим покерфейсом запевняв, що у світі одночасно відбувається 130 конфліктів. 

"Ми не можемо показувати 130 різних конфліктів, якими б жахливими вони не були, ми не можемо показувати це під час Ігор, під час змагань", — запевнив бюрократ. 

Хто знає, можливо, черговий переворот у Беніні й не впливає на ті ж Ігри та професійне его пана Адамса. Але достеменно невідомо, чи мали б місце Ігри в італійському Кортіна-д'Ампеццо, якби українське військо не стримувало навалу окупантів десь під Гуляйполем. 

Врешті нічого людяного не можна було очікувати від керівниці МОК, відомої плавчині Крісті Ковентрі. Коли тебе з квітами та чеками зустрічав диктатор Мугабе, а ти потім пішла в уряд міністром спорту до його найближчого соратника Емерсона Мнангагви — грань між людяністю, нейтральністю та памʼяттю про два десятки спортсменів, яких Росія убила як не на фронті, так прямо у себе вдома — врешті зітреться. 

Влад Гераскевич — представник нового покоління спортсменів, у яких є чесноти, крутіші за накачані мʼязи. У нього був шолом з портретами вбитих окупантами спортсменів. Шорттрекіста Олега Гандея  теж попередили, що цитата із вірша Ліни Костенко — то є політика і щось страшне. Фігурист Кирило Марсак із Херсона присвятив свій номер батьку, який нині служить в ЗСУ. Його поки не відсторонили. 

Але це теж мужність, позиція та честь. І це покоління спортсменів разюче відрізняється від легендарного спортсмена, але поганої людини Сергія Бубки, який виразно промовчав, будучи членом комітету МОК. 

Читайте також: Прецедент Гераскевича. Чому мовчать українські спортсмени?

Нинішні наші спортсмени жертвують медалями та контрактами на рекламу через позицію. Бо спорт — це і є політика. Якби було інакше, Гітлер би не утверджував свою легітимність Олімпіадою-1936, а Китай би точно не підʼюджував Росію напасти на Україну одразу після завершення Ігор у Пекіні. 

Історія з шоломом Гераскевича та багатоденні розбірки з цинічними потворами, які є часто теж чемпіонами — це невеликий тест-драйв того, що нас чекатиме у недалекому майбутньому. 

Коли нам масово говоритимуть, що у нас ПТСР, а не запит на справедливість та справедливе покарання Росії за цинічний напад. 

Коли на закиди про воєнні злочини щодо жінок та дітей — зухвалі бюрократи ООН, ПАРЄ, НАТО знизуватимуть плечима і на пальцях показувати, що у світі ще 130 воєн і наша не унікальна. 

Обережно, спойлери — наша таки особлива, бо саме тут тестуються і гібридні формати, і всі теперішні види зброї, тактик та форм урбіцидів. І це, даруйте, не до порівняння з тим, коли якась одна африканська хунта змінює багнетами іншу. 

Ми уже бачимо і чуємо заклики від різних посадовців Вашингтону, що ось треба Україні торгувати з Росією і все налагодиться та забудеться. Про це легко говорити з американської дзвіниці, бо там Росія улещує ділків різного роду угодами Кіріла Дмітрієва — то про копалини Арктики, то про штучний інтелект, то просто пропонує обміняти вплив на Україну на шалені мільярди. 

Позиція Гераскевича на Олімпіаді-2026 — це інструкція до дій, як треба говорити з чиновниками, коли вони цілеспрямовано вдають, що тебе не чують, і готові повзти по трупах вбитих спортсменів заради приємних стосунків з "нейтральними" спортсменами. 

Але бюрократи МОК нині отримали несподіваний "ефект Стрейзанд" — коли кожен заклик до українського скелетоніста покаятись і вдягнути чорну стрічку лише розбурхував нову хвилю уваги до скандалу. 

На деякий час Олімпіада стає дзеркалом гнучкості перед великим російським спортом і сліпоти до справді значущих проблем. Крісті Ковентрі, сама того не бажаючи, принесла в ігри та змагання те, чого нахапалась в популістичних урядах Зімбабве. 

Влад же Гераскевич та інші наші спортсмени, яких зацькували за портрети, цитати та вірші — свідки й учасники народження саме нашого спорту. І вони точно не побіжать за паспортами Росії. Бо вони успішні й самодостатні.

Нагадаю, що Влад на тренувальних заїздах отримував чудові результати й претендував на медаль. Тому йому було що втрачати — і це був вибір мужності та гідності. Не всі з цим народжуються у прошивці. Не всі готові проміняти чемпіонство на пристосуванство заради карʼєри. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка, головна редакторка сайту espreso.tv

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.