План на найближче майбутнє: "Кров, важка праця, сльози й піт"

Ми маємо і планувати не тільки план А і Б, якого, як нам сказали не має, але і В.

Як мене вчили у військовому університеті на двох кафедрах, як мене вчили на кафедрі економічної безпеки в міжнародному університеті, Господи, як мене вчили в Карпенка-Карого, а до цього ще в школі та садочку — треба пропрацьовувати мінімум три сценарії — Найгірший, Середній, Найкращий.

Чому три? Бо більше сценаріїв подій складно відпрацювати, проаналізувати, контролювати. А виходячи з трьох, ви можете робити гнучке планування.

Найгірший ми майже минули. Це знищення Української держави, Нації, повного знищення інституцій.

Що означає — майже? Бо РФ не поміняла своєї стратегічної мети й буде намагатись її здійснити. Для нас такий сценарій означав би загибель, а для країн Заходу відновлення нового Радянського союзу з поповненням російської армії найбільш фаховими військовими в Європі, які вміють воювати, знають тактику сучасної війни, володіють знанням застосування радянських та натівських видів озброєння, оперативних вмінь тощо. Нагадаю, що в Криму 70% українських військових перейшли на бік РФ, 90% СБУ, а на окупованих територіях створили два армійські корпуси з громадян РФ. Тому вразі захоплення України та придушення опору, Росія створила б найефективнішу армію в Євразії.

Читайте також: Потрібна нова парадигма мислення в армії

Росія 24 лютого 2022 десь так і бачила ситуацію. І тепер не втрачає сподівань знищити Україну і грозити НАТО з наших територій.

Сценарій середній. Ми стабілізуємо лінію фронту, нищимо всі можливі НПЗ РФ, їх інфраструктуру де можемо, робимо непорівнянні економічні втрати для РФ, заморожуємо війну, ведемо сепаратні переговори. Цей сценарій працює, тільки якщо включаються партнери. Україна вступає в НАТО без умов відвоювання окупованих територій Альянсом. Україна розвиває свій ВПК, стає мілітаризованою країною, з обов'язковою воєнною повинністю для всіх громадян, як Ізраїль, розвиває власну економіку та стає неприступним форпостом.

Сценарій найкращий. Путін помирає, у РФ чорні лебеді, колегія ФСБ помирає разом одночасно, у РФ громадянська війна, натовпи біженців атакують Країни Європи, Білорусь та Україну. Ядерна зброя безконтрольна, кожен місцевий царьок захоплює владу в регіоні. Хаос, революція і все, як ми любимо. Сили оборони будують стіну від емігрантів з РФ.

Розглядати вступ НАТО у війну середньостроковій перспективі я не хочу, бо це ядерна війна, і тут всі прогнози розбиваються об ядерні удари та знищення людства.

Тут РФ і грає.

І от проблема в тому, що всі ці сценарії довгострокові, важкі, з великою кількістю втрат для України.

Аби перемогти, ми маємо поміняти якість держуправління, ефективність розподілення ресурсів, підходів до військового планування та перевести країну відповідно цитати Черчилля у стан "Кров, важка праця, сльози й піт".

А це означає зайнятися власною оборонкою, мілітаризувати державу, зробити загальну військову повинність для всіх громадян, а не скасування строкової служби, та перетворити країну на високоефективний, агресивний механізм, який ще і за Голодомор стягне репарації.

Джерело

Про автора. Мирослав Гай, актор, волонтер, воїн ЗСУ, керівник благодійної організації "Фонд "Мир та Ко".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.