Плани росіян і мідний таз Курська
Нагадаю, що війна ведеться не за села на Донеччині. І не за села на Курщині. Це тактичний рівень, а є стратегічний
Російська стратегія ще два тижні тому спиралася на просту схему:
- Захопити якнайбільше.
- Створити в українців та в Заходу враження, що українці не здатні чинити опір.
- "Милостиво погодитися" на запропонований через Китай "мирний план" зафіксувати перемир'я по лінії розмежування. Вдвічі легше, якщо до влади в ключових західних країнах прийдуть більш лояльні.
- Досягти зняття санкцій та відновити армію.
- Продовжити з новими силами.
Читайте також: Курський прорив: у пошуках сенсу
Так от, з входом українських військ на Курщину цей глобальний план пішов по... похилій площині.
Було доведено, що:
- Росія вразлива. Її розмови про "червоні лінії", за якими піде ядерний удар — блеф. Отримавши по морді, Кремль впадає в прострацію й удає, що нічого не сталося.
- Росія не здатна захищати власну територію. Вона вкинула все, що є, у повільний наступ на Донбасі та невдалий на Харківщині.
- Україна здатна чинити ефективний опір.
- Жодних перемовин про "фіксацію по статус-кво" вже не може бути, бо по статус-кво вже має змінитися не тільки український, а й російський кордон.
Читайте також: Шок і несподіванка для РФ: у світі коментують події на Курщині. Колонка Сергія Згурця
Це я вже не кажу, наприклад, про захоплення кадирівців — чи не єдиний спосіб повернути азовців.
Цей наступ накрив мідним тазом основний план росіян на цю кампанію. Ну, я не знаю, що може бути більше.
Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе