Поляки мають бути зацікавлені у союзі з Україною

За словами одного з керівників виборчої кампанії Кароля Навроцького, його виборці чітко усвідомлювали, чому голосують саме за нього. Натомість виборці Рафала Тшасковського такого усвідомлення не мали. 

Напередодні виборів обидва штаби проводили численні фокус-групи. І на запитання одного з учасників дискусії про те, чому у кампанії було так багато антиукраїнської риторики, представник Навроцького відповів: поляки насправді думали й говорили про це значно більше, ніж майбутній польський президент. Він намагався бути м’яким і стримувати цю проблему. Врешті-решт саме тому антиукраїнські нотки були і в кампанії Рафала Тшасковського, але він у цій ролі виглядав, на думку штабу Навроцького, не автентичним.

З цією другою тезою можна погодитися. Але точно не варто погоджуватися з твердженням, що польське суспільство є настільки антиукраїнськи налаштованим. Виборчі кампанії лише підсилюють подібні настрої. 

І саме тому нам, українцям, потрібно працювати не тільки з польськими політиками, а й із польським суспільством. Пояснювати полякам: у разі поразки України наступною мішенню Росії стане Польща та інші країни Центральної Європи. Це абсолютно неминучий процес. Тому поляки мають бути зацікавлені у союзі з Україною.

Читайте також: Східна Європа. Що залишиться від старого порядку і що зміниться?

Мені довелося заочно дискутувати з колишнім міністром освіти Польщі Пшемиславом Чарнеком. У вступі до однієї з панелей, де я виступав, він зазначив: успіх президента Навроцького багато в чому полягав у тому, що він нагадував виборцям про "чудо над Віслою" — перемогу поляків над російською армією. Чарнек також захищав прем’єра Угорщини Орбана, стверджуючи, що він не є проросійським, а лише "проугорським" політиком. Мовляв, якщо в інтересах Угорщини співпраця з Путіним — то чому його потрібно критикувати? Адже навіть Трамп сідав в автомобіль із Путіним.

Я нагадав учасникам дискусії, що "чудо над Віслою" не відбулося б, якби польські війська у 1920 році не були союзниками з українською армією під командуванням генерала Безручка. Пам’ятаю, як ми разом із лідером партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським покладали квіти на варшавському цвинтарі до могили Безручка та інших українських героїв.

Що ж до Орбана, то він очевидно керується виключно власними інтересами. Купуючи російську нафту й газ, він підтримує Путіна і послаблює Європу. Порівнювати його з Трампом можна лише частково. Адже Трамп ніколи не заявляв про підтримку Путіна — навпаки, часто говорив, що розчарований ним. А США продовжують надавати Україні зброю й після завершення програм, затверджених попередньою адміністрацією, і готові продавати нам озброєння надалі. Дискусія у США про "коаліцію охочих" триває, і тому порівнювати позиції Орбана і Трампа — вкрай поверхово та хибно.

Але ця дискусія з польськими політиками та діалог із польським суспільством для нас надзвичайно важливі. Польща — наш найближчий союзник, і саме вона може зробити дуже багато для того, щоб європейські країни та "коаліція охочих" підтримували Україну ще сильніше.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.