Про перспективи саміту в Лондоні

1. Почати треба з того, що підтримка України — це частина захисту самої Європи у торговій війні з США. Коли ми вважаємо, що захищають нас, то ми маємо розуміти: захист нас — це частина захисту себе (Європи). Я неодноразово говорив: це плюс (ми вже фактично частина периметра безпеки Європи), але це й мінус, через відносну нашу суб'єктність.

2. Європа не хоче і не збирається сваритися зі Штатами. Європа хоче знайти компроміс щодо себе і з "питання України". Головне слово — компроміс. Це я до того, що кордони 1991 року нікого в реальності не цікавлять. 

А надійні гарантії безпеки — це не стільки про документи, яких, боюся не буде, у тому вигляді, як це собі уявляють українці. Це екзистенційна необхідність підтримувати чи не підтримувати партнера у той чи інший момент розвитку історії.

3. Я вже писав і повторюся. Ті чи інші подальші  дії Трампа будуть залежати, перш за все, від трьох речей: громадської думки в США, згуртованості чи не згуртованості республіканської партії та позиції головних спонсорів. Поки відповідей не може бути, ми зрозуміємо як будуть працювати ці три фактори приблизно за 5-15 днів (стільки, як мінімум, потрібно часу, щоб викристалізувалася громадська думка).

4. Щодо подальших дій ЄС, то ми можемо з великою долею ймовірності допустити, що зараз почнеться човникова дипломатія (перш за все, Макрона і Стармера), ціль якої буде якраз у пошуку компромісу. 

Що може бути таким компромісом (певна ідеальна модель)?

• збереження на певний час нинішнього status quo;
• підписання Україною оновленої угоди про рідкісноземельні метали або якоїсь подібної угоди;
• участь ЄС у виробленні "великої угоди" з Росією;
• створення нової, як мінімум поняттєвої, угоди ЄС - США.

Читайте також: Удар у спину від тисячолітнього партнера

Наскільки цей сценарій  реалістичний, багато в чому залежатиме від п. 3. Але поки у базовому сценарії європейців, як я його розумію, ключовим залишається фактор примирення з Трампом. І це той момент, який вкрай болісно буде сприйматися українським суспільством.

5. Всередині України ми можемо говорити, що вибори точно відкладаються на невизначений термін. Але це не значить, що політикум вийде з передвиборчої логіки (логіки рейтингів). Щобільше, мені здається, що саме передвиборча логіка буде домінантною при прийнятті більшості рішень. Це, своєю чергою, стане причиною продовження внутрішньої турбулентності.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.