Продажем Tomahawk Україні Трамп хоче припинити війну. Чи вистачить Донні сміливості?

Деталей плану ми не знаємо. Можливо, крім загального задуму, в деталях і пунктах його ще просто не існує, і на зустрічі буде якийсь варіант імпровізації. З урахуванням аргументів попередніх дискусій. Одне зрозуміло: починається новий і досить небезпечний етап розв’язання кривавого геополітичного вузла в центрі Європи. І це вже дуже серйозно.

Американський президент, здається, остаточно зрозумів, що його, як і весь притомний світ, Путін просто дурить і водить за ніс, обіцяючи перемовини, а сам робить свою чорну справу, розголос від якої приносить немалої шкоди репутації як Америці, так і її лідеру.

Отже, як не боявся ескалації та прагнув її уникнути Джо Байден, а вслід за ним і Дональд Трамп, але прийшов час до рішучих дій. Словесні аргументи не діють на російського диктатора, який прагнучи історичної величі, сам себе загнав у глухий кут, власноруч відрізаючи варіанти відступу. Тому залишається тільки варіант силою примусити його відмовитися від задуму захоплення України. І покарати за порушення фундаментальних міжнародних угод щодо непорушності державних кордонів.

Отже, потрібні дії. Потрібне важке озброєння. І не тільки Tomahawk, на яких нині зосередилася увага. І не стільки Tomahawk. Україна досі товче своїми "Лютими", які є найкращими у світі дронами свого класу, нафтопереробний комплекс Росії. Справді, це важливо. Але в Росії цього добра надто багато. Якщо навіть закінчуватиметься в недоімперії бензин і дизель, їм із радістю залюбки відвантажать у величезних обсягах і Білорусь, і Азербайджан, і Казахстан. 

Читайте також: Про Tomahawk, "останнє трампівське попередження" та вплив на хід війни

А в цей час з аеродромів Криму і прилеглих до України областей РФ злітатимуть хмари безпілотників і крилатих ракет і знищуватимуть до кінця і нашу енергосистему, і наші міста й села, і наших людей.

Чому ми не знищуємо ще до злету на складах ці смертоносні заряди? Не знаємо де вони, бо не маємо серйозних розвідданих? Чи не маємо достатньо потуги, щоб їх знищити? Чи хтось просто затягує війну, отримуючи на ній шалені прибутки? 

Якщо вірити нашому президенту, то він обіцяв, що "найкраща у світі крилата ракета "Фламінго", у якої бойовий заряд біля тонни, вже має бути виготовлена в сотні екземплярів. І ці птахи в поєднанні з нашим "Лютим", "Нептуном", "Пеклом", "Паляницею" мали б уже давно розтрощити вщент всі ці ворожі аеродроми разом із виробничими комплексами в Іжевську та в Елабузі (Татарстан), де виробляються "Шахеди", "Герані" й інша мерзота.

На жаль, наші сучасні ракети не готові до масштабування й потонули десь у корупційних схемах помічників президента Зеленського.

Але це не усуває питання, яке перетворилося в геополітичну проблему: як примусити російського диктатора до миру, коли накачані шовіністичною пропагандою його піддані зараз будь-який мир з Україною сприймуть як ганебну поразку? А вчорашній вождь орди перетвориться в опудало.

То хто переконуватиме Росію в тому, що вона ганебно помилилася, якими аргументами, якими засобами? Хто це робитиме? Як далеко готові зайти в цій справі лідери Вільного Світу, котрі підтримують план силового й справедливого досягнення миру в Україні, але хотіли, щоб це відбулося хай і за їхні гроші, та чужими руками?

Питань багато, але відповіді на них зводяться до кількох зрозумілих і очевидних речей. 

Путін і Росія в пастці, в яку самі себе загнали. А в пастці будь-який звір стає ще небезпечнішим. Виходів два: або загнаного звіра знищити, якщо він і далі опиратиметься і становитиме загрозу для світу, або якщо схаменеться і підніме лапи – обеззброїти, стягнути максимальні репарації, провести демілітаризацію і денуклеаризацію, дати можливість всім національним територіям створити власні незалежні держави під егідою ООН.

Але це загальний задум, стратегія. Як тактично примусити Путіна і його посіпак прийняти умови, що гарантуватимуть не тільки Україні, а й усій Європі спокій і мир на довгі роки? 

Читайте також: Який у нас план, якщо війна триватиме ще два роки? Три роки? П’ять років?

Відповідь знову ж на поверхні. Формула проста як правда. Зброя – від США, гроші на зброю – від Європи, армія – від України й добровольців світу. І все це має бути в достатніх обсягах, щоб водночас розтрощити у РФ військово-промисловий і оборонний комплекс. Недобитий звір не має самостійно вилізти з барлоги, бо може наробити багато шкоди від люті й безсилля.

Чи буде з цим згідний Китай, який опікує Росію і надає їй не тільки дипломатичне прикриття й фінансову допомогу, а й левову частку електроніки на озброєння і навіть забезпечив виробничі лінії на виготовлення кількох видів безпілотників? 

Так, Китай буде проти. Але – найшвидше – тільки на словах. Він не цим воює, уже кілька тисяч років воює торгівлею, й не стане мілітарно втручатися у далекі європейські справи, своїх чимало.

Ще один російський союзник Іран – розтрощений у нещодавній війні з Ізраїлем. Йому не до Росії, свої кості докупи збирає. Північна Корея – за великим рахунком взагалі не загроза.

Отже, Вільний Світ проти Російської імперії. І Україна, яка через війну втратила чимало економічної потуги та людських ресурсів, але здобула політико-мілітарну суб’єктність і стала одним із найважливіших гравців на мапі світу.

На який варіант силового розв’язку воєнного конфлікту на території України піде американський президент, який інструмент він надасть у руки української армії? Адже ті 20-50 Tomahawk, які ніби збираються американці поставити Україні, категорично мало. Вони навіть не здатні по-справжньому налякати росіян. І тільки розлютують звіра, загнаного в кут.

Читайте також: Трамп на куражі

Але все ж, надання Tomahawk мають цілком очевидний колосальний ефект – це остаточний розрив Путіна з Трампом і перехід у фазу якщо не прямого, то гібридного воєнного конфлікту. Як би Вашингтон не прагнув сховатися за спину НАТО, яке, мовляв, у нього купило ці ракети.

Тому якщо вже обирати силовий шлях примусу до миру Кремля, то за логікою розвитку подій діяти слід рішуче і дуже жорстко. Тим більше, що Пентагон має у своєму арсеналі на складах багато тисяч подібних ракет хай і з меншим радіусом дії, але практично з аналогічним зарядом. "Томагавк" – це всього лиш образ американської величі й символ могутності, якого чомусь панічно бояться росіяни. А справжня зброя в американців у складах. Багато зброї. І за нею неодмінно підтягнуться й досі приховані стратегічні ресурси дальньої дії Європи на кшталт німецьких "Тауерсів", про які ми вже почали забувати.

Так, наша влада не здатна до ефективних дій щодо створення військово-промислового комплексу. І нам украй потрібні загальнонаціональні вибори, котрі оновлять керівництво країною і приведуть до влади відповідальних людей. Цей діагноз уже відомий і на Заході. Але для цього слід перемагати ворога з нашим героїчним військом. І лідери Вільного Світу були б повними ідіотами, якби не скористалися такою могутньою воєнною силою, яку має нині Україна. І Європа це вже зрозуміла. Наскільки глибоко це зрозуміла влада США – побачимо вже найближчими днями.

Запасаємося валідолом?

Джерело

Про автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.