Путін плює на Трампа. Колонка Віталія Портникова

Пєсков сказав, що його бос Путін також зацікавлений у припиненні вогню. Однак є нюанси та питання, відповіді на які досі зависли у повітрі. Серед цих питань Пєсков назвав, зокрема, непідконтрольність української влади. Ніби мова йде не про уряд суверенної держави, а про якусь провінцію, якою мають керувати з Вашингтону. А також непідконтрольність так званих націоналістичних формувань самому українському керівництву, що є в останні тижні улюбленою мантрою російського президента Путіна, коли він говорить про ситуацію у стосунках між керівництвом України та Збройними Силами нашої держави.

Також серед нерозв'язаних питань прессекретар президента Росії назвав подальшу мілітаризацію України. Як відомо, серед умов, за яких Російська Федерація може погодитися навіть на тимчасове припинення вогню, російський президент вже називав необхідність припинення воєнної допомоги для Києва, а також мобілізації до Збройних Сил України.

Таким чином у Кремлі знову дали зрозуміти, що не погоджується з ініціативою президента Сполучених Штатів щодо припинення вогню на 30 днів. І продовжують виставляти умови, які за своєю сутністю мають на увазі не тільки створення умов для якогось короткочасного припинення вогню, але й реальне підґрунтя для капітуляції України перед Росією. Адже ми з вами прекрасно розуміємо, як виглядає перемир'я, під час якого одна зі сторін конфлікту озброюється і продовжує мобілізацію.

Нагадаю, що навіть призов до збройних сил Російської Федерації цього року є безпрецедентним за кількістю, якщо порівняти з попередніми роками. А іншій країні не дозволяють отримувати військову допомогу і проводити мобілізацію. 

Таким чином питання про окупацію такої країни є виключно питанням часу, а перемир'я перетворюється на період підготовки до такої окупації та капітуляції.

І це точно не те, чого вимагає президент Сполучених Штатів від президента Російської Федерації. Не треба говорити, що Володимир Путін цього не усвідомлює. Прекрасно усвідомлює. Однак тактика російського президента — це затягування часу на перемовинах з його американським колегою у сподіванні, що за певний період військова допомога Україні й так припиниться, тому що вичерпається пакет, який був спрямований для Збройних Сил України попередньою адміністрацією. Нової допомоги не буде, і таким чином будуть створені умови для більш успішного наступу збройних сил Російської Федерації на позиції ЗСУ. 

Головне питання — як довго Дональд Трамп буде погоджуватися із такою путінською тактикою, і чи усвідомлює він, що обраний російським очільником вектор дій впливає на його репутацію.

Після перемовин із президентом Фінляндії Александром Стуббом президент Сполучених Штатів вчергове висловив незадоволення тим ставленням до припинення вогню, яке обрав Путін, і пообіцяв, що між ними невдовзі відбудеться розмова. Однак пройшов вже тиждень, і ніякої реальної розмови між президентом Сполучених Штатів і президентом Російської Федерації так і не відбулося. 

Читайте також: Америка не припиняє шукати шляхи реального тиску на Путіна

Щобільше: зараз говорять навіть про те, що президент Сполучених Штатів отримує від своїх радників пораду не розмовляти із президентом Російської Федерації аж до того моменту, як Путін не погодиться на припинення вогню на російсько-українському фронті. 

Висловлювання Пєскова вчергове свідчить, що у Кремлі не розглядають такої опції без значних поступок з боку Сполучених Штатів та інших західних держав. Адже військова допомога для України — це не тільки американська, але і європейська справа. А європейські уряди очевидно не будуть погоджуватися із таким припиненням вогню, яке створить умови для подальшого російського наступу та окупації українських земель російськими військами. 

Європейці навіть говорять, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії можливе тільки за умови, якщо російські війська залишать окуповану ними територію України. Варіант, який точно не влаштовує Путіна та російське політичне і військове керівництво. 

Отже, що тоді може бути надалі? В певний момент керівництву Сполучених Штатів доведеться вирішувати, як поводитися із керівництвом Російської Федерації в ситуації, коли Путін ігнорує пропозиції Трампа і продовжує курс на затягування перемовин без будь-яких реальних змін своєї позиції.

Звісно, на зміну позиції російського очільника можуть вплинути ціни на нафту, які продовжують стрімко знижуватися після рішення президента Сполучених Штатів щодо підвищення тарифів для країн, які торгують з Америкою.

Але разом із цим ми не маємо забувати, що ця зміна тарифів відбувається на тлі не тільки російських, але й світових проблем, що падіння цін на нафту є не стільки результатом тиску на Російську Федерацію, скільки підсумком або початком тих серйозних проблем, які існують у світовій економіці.

Читайте також: Як росіяни та китайці штовхають Трампа до економічного самогубства?

І росіяни можуть також вичікувати момент, щоб зрозуміти, як ця кризова ситуація в економіці вплине на розмір підтримки України. Адже ми розуміємо, що внаслідок політики Дональда Трампа головний спонсор Збройних Сил України — Сполучені Штати та країни Європи — можуть зараз зіткнутися із найсерйознішими економічними проблемами у своїй новітній історії.

І на тлі цих величезних економічних проблем їм доведеться ухвалювати рішення про подальшу фінансову підтримку України у нашому протистоянні із Російською Федерацією. 

І тут, як взагалі завжди буває у війні на виснаження, найголовнішим буде хто виснажиться першим. Чи Росія буде потерпати від низьких нафтових цін і не змушена буде переглянути свою політику. Чи Сполучені Штати та країни Європейського Союзу змушені будуть значно зменшити підтримку України, щоб спрямувати гроші на підтримку власної економіки й власного населення у критичний момент. І от тільки після того, як ми це зрозуміємо, стане ясно, який курс буде обраний Путіним у його протистоянні із Дональдом Трампом. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.