Санкції США проти Росії: це тільки початок

Суб'єкти, які продовжать співпрацю з підсанкційними компаніями, ризикують втратити доступ до західних банківських систем і доларових розрахунків. 

Наслідки санкцій, які нарешті були запроваджені США, вже починають накопичуватись. 

Розглянемо основні новини, які звучать для нас цілком оптимістично:

1. Сторони, звісно, поки оголошують переможні тези.

Трамп от зазначив, що Індія не купуватиме російську нафту, а Китай — купуватиме "значно менше".

У відповідь звучить традиційна російська бравада про "чудодійні санкції", "не завдасть шкоди" і "вам же гірше".

Та й Китай обурився і навіть обіцяв купувати більше російської нафти.

2. Але обіцяти — одне, а влітати під вторинні санкції просто, щоб Путіну було приємно, то навряд.

Принаймні, поки китайські держкомпанії (PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil) призупинили закупівлі російської нафти. Офіційно — тимчасово.  

Та й до списку 19-го пакету санкцій ЄС потрапили китайські компанії, пов’язані з російською нафтою. Боротися відразу і з ЄС, і з США — дорого навіть для Піднебесної. 

Хоча через трубопровід і незалежних нафтотрейдерів Китай поки російську нафту купуватиме — однак минулого зиску з цього Росія не матиме. 

На підсанкційні Роснєфть і Лукойл припадає близько 25% нафтового імпорту Китаю з Росії.

3. Тим більше, що й Індія, найбільший імпортер російської нафти, також скоротила закупівлі, щоб уникнути порушення санкцій. За даними Kpler, цього року Росія забезпечувала понад 36% імпорту нафти Індії, ставши її найбільшим постачальником із 2023 року. 

Читайте також: У чому проблема Трампових санкцій проти Лукойла та Роснєфті

Керівники індійських нафтопереробних компаній заявили, що нові обмеження унеможливлюють продовження контрактів із російськими постачальниками. 

Зокрема, індійська компанія Reliance Industries Ltd, що є найбільшим покупцем російської нафти в країні (близько 500 тисяч барелів нафти на добу від Роснєфті), оголосила про намір дотримуватися західних санкцій проти Москви.  

Замовлення на листопад-грудень тепер очікуються переважно з альтернативних джерел, передусім із країн Близького Сходу.  

Єдиним винятком може залишитися Nayara Energy, яка належить російській Роснєфті й працює виключно на російській нафті після санкцій ЄС. Проте навіть її подальша діяльність перебуває під загрозою.   

Індія зможе швидше позбутися російського нафтового імпорту, ніж Китай, оскільки раніше не мала глибокої залежності від російських постачань. 

4. Зрештою, Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) заявила про готовність збільшити видобуток у разі дефіциту на ринку, спричиненого санкціями США проти російських нафтових гігантів Роснєфть і Лукойл. Про це повідомив міністр нафти Кувейту Тарік аль-Румі.

На тлі новин про відмову найбільших індійських НПЗ і китайських державних компаній від закупівель російської нафти ціни на еталонний сорт Brent підскочили на 5,6% — до $66,03 за барель.   

Тож санкції проти Росії відкривають додаткові можливості для членів ОПЕК, водночас позбавляючи Москву ключових ринків збуту, які раніше допомагали їй фінансувати війну проти України.

Читайте також: Україна стає частиною американських виборів 2026

5. А попереду — нові удари. 

Сенат США активізував роботу над масштабним санкційним законопроєктом. Співавтори ініціативи — сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь — пропонують: 

• запровадити високі тарифи на імпорт російської нафти та газу;  
• ввести вторинні санкції проти компаній, які допомагають РФ у видобутку енергії.  

Грем наголосив, що "Конгрес повинен продовжити тиск на Москву", і запропонував провести "тиждень Росії" у Сенаті — серію голосувань щодо рішень, пов’язаних із війною в Україні.  

Також сенатори розглядають ініціативи про використання заморожених активів РФ для допомоги Україні та визнання Росії державою-спонсором тероризму. "Тепер немає жодного виправдання для зволікання", — заявив сенатор Блюменталь.

Лідер більшості Джон Тун заявив, що Сенат працює в координації з Білим домом, і голосування може відбутися вже протягом місяця.  

6. Усі ці новини адекватно оцінюються й ринком.

Лише за два дні ринкова капіталізація двох найбільших російських нафтових гігантів скоротилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно близько $5,2 мільярда.  

Дві компанії забезпечують близько половини експорту російської нафти — понад 2,2 мільйона барелів на добу. Разом із "Сургутнефтегазом" та "Газпром нафтою", які вже перебувають під санкціями США, під обмеження потрапляє до 70% усього нафтового експорту Росії. 

7. Щоб мінімізувати наслідки, Кремль планує залучити тіньовий флот танкерів і мережу посередників-нафтотрейдерів.  У російського уряду залишається приблизно місяць до повного набуття чинності обмежень, протягом якого він спробує перебудувати логістику.   

Навіть скорочення експорту на 5–10% у поєднанні з розширенням знижок на російську нафту може коштувати РФ до 120 мільярдів рублів щомісяця — тобто близько 20% від запланованих нафтових доходів.  

8. У результаті всіх цих процесів, навіть офіційно російська економіка опинилася на межі рецесії. 

Особливо різко падає виробництво у цивільних галузях, де за вісім місяців обсяг випуску скоротився на 5,4%  - і в річному вимірі може сягнути 6,3%. 

Ба більше, почало скорочуватися виробництво уже і на військових заводах.

Читайте також: Чому одні країни підтримують Україну, а інші ні?

Після трьох років двозначного зростання, пов’язані з ВПК галузі перейшли до стагнації або навіть скорочення виробництва, свідчать дані навіть Росстату:  

• виробництво готових металевих виробів у вересні 2025-го скоротилося на 1,6% рік до року; 
• ще різкіше впав випуск "інших транспортних засобів" — категорії, до якої належать танки й бронемашини. За оцінками Raiffeisenbank, у місячному вимірі галузі зазнали обвалу до мінус 6%. Аналітики MMI зазначають, що тепер саме військове виробництво тягне вниз загальний індекс обробних галузей, який зріс лише на 0,4% проти 2,4% у серпні.  
• залежний від держзамовлень машинобудівний сектор у вересні знизився на 0,1% після серпневого стрибка на 15,7%.

9. Тим, кого буде звільнено зі стагнуючих виробництв, знайти роботу буде непросто.

Третина з 6,35 млн російських малих підприємств може припинити роботу через "податкову реформу" (простіше, підвищення податків), яка набуде чинності у 2026 році.   

10. У жорсткому світі права сили, у який так наполегливо тягне планету кремль, слабаків не люблять. Пропустив удар — сам винен, розбирайся з наслідками. А друзі поможуть ... втонути глибше.

Нам треба не розслаблятись і в жодному разі не збавляти темпу  ударів по Росії.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.