Що відбувається в Польщі й до чого тут Орден Білого Орла

Якщо раніше за польських правих беззастережно змагався ПіС, то зараз за цей же електорат змагаються одразу три політичні сили: крім ПіСу, це ще дві Конфедерації, які динамічно перетягують на себе електорат гучними емоційними заявами. І хоча риторика цих трьох політичних сил ніби схожа, але саме між ними зараз відбувається війна за перемогу у парламентських виборах.

Однак для ПіС — партії Навроцького – зараз принципово виграти ці вибори – і не просто виграти, а виграти переконливо. Адже інакше доведеться утворювати більшість з двома Конфедераціями, а це для Навроцького далеко не найкращий сценарій. 

І не лише через економічні розбіжності з Конфедерацією Менцена. Є ще радикальніша Конфедерація Корони Польської на чолі з Брауном — скандальним антисемітом і хуліганом. Така постать миттю стане червоною ганчіркою для будь-яких міжнародних амбіцій Навроцького. Навіть у тих самих США і Трампа навряд чи з ентузіазмом сприймуть союзника, в уряді якого засідають відверті антисеміти.

Читайте також: Ті, хто розмахує символами, ризикують бути висміяними

Тому ПіС намагається втримати виборця за будь-яку ціну. І єдине, до чого там додумалися — копіювати риторику Конфедерації, щоб перетягнути собі їхній електорат. Звідси й раптова любов до "української карти".

З погляду політтехнологій — цілком банальна історія для деяких правих партій. Два роки тому ті самі польські праві офіційно проводили кампанію з вимогою до Німеччини заново відшкодувати збитки за Другу світову війну. 

Проблема зараз в іншому: ціна за цю гру виявляється зависокою. Така риторика б’є не лише по двосторонніх відносинах — вона ускладнює побудову нової архітектури безпеки в Європі, опорою якої могла б стати вісь Варшава — Київ.

Однак у будь-якій історії комусь треба бути дорослим. З боку України не варто піддаватися на емоційні гойдалки. Натомість треба спробувати говорити про майбутнє – спільні проєкти, відбудову, економіку та безпеку, — тим більше, що спільний ворог у нас – один і той самий. А щодо минулого — потрібна максимальна відкритість і спільні дослідження — насамперед виконані професійними істориками, а не політиками.  

Тим більше, що правий ухил у польській політиці може бути тимчасовим. Значна частина польського суспільства чудово розуміє хто є друг, а хто є ворог. Просто політичний тренд зараз хитнувся не в той бік. Так іноді буває в демократіях перед виборами. 

Джерело

Про автора. Сергій Таран, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.