Бутко: Мита за проходження Ормузом йтимуть у касу КВІР

Іран де-факто ввів транзитні мита — до 2 млн дол. з кожного надвеликого танкера (VLCC – клас супертанкерів, які перевозять нафту на далекі відстані). На перший погляд, цифри лякають, але реальна картина може бути не такою жорсткою

Зміст

Стандартний танкер класу VLCC перевозить приблизно 2 млн барелів нафти. Збір у 2 млн дол. еквівалентний ставці 1 дол. за барель.

В масштабах світової економіки, де волатильність нафтових цін з початку конфлікту в Ірані склала 35-40 дол. за барель, – не надто багато.

Але для арабських країн Перської затоки ціна перетворюється на значну статтю витрат: За обсягу експорту у 20,5 млн барелів на добу щорічні платежі на користь Ірану становитимуть приблизно 7,5 млрд дол.

Експортери (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт) будуть змушені взяти на себе левову частку цих мит, щоб зберегти конкурентоспроможність своєї нафти на світовому ринку.

Але для монархій Затоки це буде економічно виправдано. Собівартість видобутку в регіоні вельми низька — на деяких родовищах вона становить лише 10 дол. за барель. Платити "ормузький податок" й продавати нафту по умовних 80-100 дол. за барель (припустимо, до цього рівня подешевшає нафти в міру стабілізації ситуації) - це набагато більш вдалий бізнес, ніж зберігати її в надрах через війну, не отримуючи нічого.

Читайте також: Чому блокада Ормузької протоки — марна справа

Для світової економіки це "бичачий" сигнал — повернення 20% світової пропозиції на ринок стабілізує ціни швидше, ніж будь-які вербальні інтервенції ОПЕК+.

Але є проблема – одержувач платежу в особі Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Це справжнє санкційне "мінне поле". Якщо доходи від мит безпосередньо надходять в розпорядження КВІР, це перетворює кожен платіж на юридичний злочин для західних судновласників, оскільки КВІР перебуває під жорсткими санкціями США та ЄС. Страхові компанії навряд чи захочуть покривати ризики судів, які офіційно спонсорують структуру, визнану в низці країн терористичною. Це може призвести до того, що протокою зможе ходити лише "тіньовий флот", що саме собою підвищує ризики екологічних катастроф.

З точки зору чисто економічної, іранське мито в 1 дол. за барель — це прийнятна ціна за відсутність великої війни в затоці.

Світова економіка "проковтне" цю витрату, майже не помітивши її в чеках на бензоколонках.

Джерело

Про автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2026, четвер

4 червня